Апеляційний суд Кіровоградської області

   -----------------------------------------------------------------------------------------------

Справа  № 22-12915/2010р.                     Головуючий у першій інстанції  Варакіна Н.Б.

                                                                  Доповідач Черниш Т.В.

У  Х  В  А  Л А

14 грудня 2010року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                       головуючого – судді   Полежая .Д.,

                                                              суддів    Кривохижі В.І.,

                                                                            Черниш Т.В.,

                                                  при секретарі    Салабай М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  прокурора Компаніївського району в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання звіту суб’єкта оціночної діяльності таким, що не може бути використаний у виконавчому провадженні, та скасування його, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Компаніївського районного суду від 25 жовтня 2010року,

в с т а н о в и л а :

21 жовтня 2010 року прокурор Компаніївського району звернувся в інтересах ОСОБА_3 з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що при проведенні перевірки її скарги на неправомірність дій ВДВС Компаніївського РУЮ встановлено, що постановою державного виконавця від 3 вересня 2009 року в порядку виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Простофінанс» 38083,51 грн. призначено проведення оцінки належного боржнику автомобіля ВАЗ 22109. суб’єкту оціночної діяльності ОСОБА_4,

Згідно з висновком звіту експертної оцінки від 18 вересня 2009р. експертом ОСОБА_4, якого залучено до участі у виконавчому провадженні, дійсна вартість вказаного автомобіля  визначена в розмірі 12600 грн. Однак проведеним 9 вересня 2010 р. Фондом державного майна за ініціативою прокуратури рецензуванням звіту встановлено значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки майна. Це підтверджується і висновком авто товарознавчого дослідження від 18 серпня 2010 р., проведеного Кіровоградським відділенням ОДНІСЕ, за яким вартість зазначеного автомобіля станом на 18 вересня 2009р. становить 32954,45 грн.

Посилаючись на те, що при здійсненні оцінки описаного майна, проведеного за постановою державного виконавця, відповідачем були допущені порушення, що призвело до заниження реальної вартості автомобіля і, як наслідок, до порушення прав боржника, прокурор просив задовольнити позов, поновивши строк на оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Ухвалою судді Компаніївського районного суду від  25 жовтня 2010року у відкритті провадження відмовлено на підставі. 1 ч. 1 ст.122 ЦПК.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування зазначеної ухвали з мотивів неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», порушення норм процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм процесуального права, заслухавши пояснення прокурора Компаніївського району, який  доводи апеляційної скарги повністю підтримав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним звіту суб’єкта оціночної діяльності про оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, прокурор зазначив, зокрема, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

 Цей Закон, відповідно до преамбули, визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий      статус працівників органів державної виконавчої служби.

Статтею 57 наведеного Закону  визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Оцінка майна відповідно до положень Закону є процесуальною дією державного виконавця. Тому приписи зазначеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, здійсненої в рамках виконавчого провадження, оскільки згідно ч. 3 ст. 57 Закону державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

 Аналіз положень цього Закону (ст.3, 12) свідчить про те, що висновок експерта, який підлягає обов’язковому затвердженню керівником ВДВС, по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та  не є ні нормативним правовим актом, ні актом індивідуальної дії.

За таких обставин суд дійшов до правильного  висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку  цивільного судочинства, і  відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи  ухвали суду не спростовують. Правові підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України,    колегія суддів судової палати в цивільних справах

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Апеляційну скаргу  прокурора Компаніївського району відхилити.

Ухвалу Компаніївського районного суду  Кіровоградської області  від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді