Справа  №  22 -ц- 30640/ 2010 р.                                                                                                Головуючий 1 інст: Шишкін О.В .

Категорія: договірні                                                                                                                   Суддя-доповідач:Тичкова О.Ю.

                              РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    24 листопада 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        головуючого          -    судді  Тичкової О.Ю.,

        суддів колегії          -    Даниленко В.М. , Піддубного Р.М.,

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова  від 2 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИЛА :

    У березні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з дійсним позовом  в якому просила стягнути з відповідачки суму боргу за договором позики та  судові витрати, що складаються з судового збору, витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та витрат на правову допомогу .

    В обґрунтування позову посилалася на те, що влітку 2008 року позичила ОСОБА_4  6050 дол. США, що в еквіваленті на національну грошову одиницю становить 46 585 грн. Згідно розписки позичені гроші  відповідач повинна була повернути їй  до 30 липня 2008 року, проте зазначеного  зобов’язання ОСОБА_4 не виконала,  від будь – яких контактів з позивачкою ухиляється, що змусило ОСОБА_5  звернутися до суду.  

    Відповідач проти задоволення позову заперечувала, посилалася на те, що гроші від ОСОБА_5 не отримувала, пред’явлена суду розписка була черновиком.

    Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2010 року позов ОСОБА_5  задоволено.  Стягнуто з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_5  46585 грн. за договором позики,  судовий збір у розмірі 466 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., та 2000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

    Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати  та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи сторонами у справі було укладено договорі позики, за умовами якого  ОСОБА_5  передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 6050 доларів США, а остання зобов’язалася повернути їх в строк до 30 липня 2008 року.

У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 свого підпису у розписці ( а.с. 87) не заперечувала, посилалася на те, що гроші  ОСОБА_5  повернула в повному обсязі.

Проте, в супереч вимог ст.,ст. 10,60 ЦПК доказів виконання зобов’язання з договору позики належним чином суду не надала.

Задовольняючи позов ОСОБА_5   про стягнення  з ОСОБА_4 суми боргу у розмірі 46 585 грн., суд правильно керувався статтями 1046, 1047, 1049 ЦК України та обґрунтовано виходив з наданого позивачкою розрахунку суми боргу.

Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду про  стягнення з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу у розмірі 2000 гривень .

           Згідно додадку до постанови  Кабінету Міністрів України     від 27 квітня 2006 р. №  590   « Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних    з   розглядом цивільних та адміністративних справ  і   порядок їх компенсації за рахунок держави» витрати на правову допомогу, що сплачуються іншою стороною у справі  не можуть перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права, який таку допомогу надавав.

            Оскільки на підтвердження зазначених витрат ОСОБА_5  належного розрахунку  понесених нею витрат на правову допомогу не надала, рішення суду в зазначеній частині є необґрунтованим і підлягає скасуванню.

    Відповідно до вимог  п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції ухвалює рішення про зміну  рішення суду першої інстанції, у разі недоведеності обставин,  що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування  і вони стосуються окремих його частин.

    Керуючись ст.ст. 303, 304,  308, п. 2, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України,  судова колегія, -      

                ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 –  задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2010 року  – змінити, скасувавши в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2 ( двох) тисяч гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні позову ОСОБА_5 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту його  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ  протягом двадцяти днів  з дня набрання ним  законної сили.

Головуючий:

Судді: