Судове рішення #12794661

Справа № 2-а-2698

2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року                                                                     Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді Федоренка О.І., при секретарі Нещасній І.М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як «дитині війни»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як «дитині війни».

Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни (далі за текстом – Закон). Згідно ст.6 Закону з 01.01.2006 року, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач не здійснює зазначені виплати, посилаючись на відсутність коштів, тому вважає такі дії протиправними.    

Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 – VI від 18.11.2004 року державної соціальної допомоги за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року у розмірі 849,00 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 18.11.2010 року відкрито скорочене провадження у справі.

Сторони в судове засідання відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України не викликались. Заперечення від відповідача у встановлений судом строк до суду не надходили.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними її паспорта громадянина України, має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому, у зв’язку з чим відноситься до категорії громадян, які мали право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»).

Позивачка зверталася до відповідача стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку з тим, що має статус дитини війни. Однак отримала письмову відповідь, в якій їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених сум.

Верховна Рада України Законом України №489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п.12 ст.71 призупинила дію ст. 6 Закону  «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.111 та п.12 ст.71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

У відповідності до ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, відповідач неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, яким передбачено підвищення до пенсії дітям війни – 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, оскільки ці положення суперечать Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Згідно з ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, зважаючи на викладене, невиплата позивачці в повному обсязі соціальної допомоги протягом 2010 року ніж це передбачено ст.6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не приймалося, а отже діють норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, тобто позивачці повинна виплачуватись надбавка до пенсії як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом з цим, суд не може самостійно здійснити розрахунок підвищення до пенсії як дитині війни та відповідно зазначити його розмір в своєму рішенні, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний  фонд України" , затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача і питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду. Тому в цій частині вимог суд вважає за можливе зобов`язати відповідача зробити перерахунок та здійснити  відповідні виплати  у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з урахуванням положень ч.2 ст.99 КАС України, з 16.05.2010 року, оскільки позивач звернулась до суду 16.11.2010 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19, 124, 152, 64 Конституції України; ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», ст. 61,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року, ст.ст. 9, 11, 99, 158 - 163 КАС України, -

 

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.05.2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.05.2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.  

Суддя:                     О.І.Федоренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація