П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року                                                                  м. Сімферополь

      Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2010 року, якою                                                        

ОСОБА_2,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Дубровка Красногвардійського району АР Крим, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.,

                                        ВСТАНОВИВ:

      Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 29 серпня 2010 року, близько 12 год. 30 хв., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив скандал, під час якого образив свою дружину ОСОБА_3, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода її здоров’ю.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати і провадження в справі закрити. Свої вимоги мотивує наявністю в нього психічної хвороби, яка виключає притягнення його до адміністративної відповідальності. Також посилається на порушення вимог закону при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього працівниками правоохоронних органів, а також під час розгляду справи судом.

             Перевіривши доводи ОСОБА_3 і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

     Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 6 вересня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_3 за те, що він 29 серпня 2010 року, близько 12 год. 30 хв., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив вдома скандал, під час якого образив свою дружину ОСОБА_3, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода її психічному і фізичному здоров’ю (а.с.1).

             Як вбачається з пояснень при складанні протокола про адміністративне правопорушення, а також і в судовому засіданні, ОСОБА_3 визнав вину у вчиненому правопорушенні (а.с. 1, 10).

              Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 3 вересня 2010 року, він підтвердив наявність конфліктів з його дружиною ОСОБА_3 у зв’язку із зловживанням ним алкогольними напоями. Наявність такого конфлікту, який стався між ними 29 серпня 2010 року, він також підтвердив і пояснив, що перебував у стані алкогольного сп’яніння і під час конфлікту з ОСОБА_3 висловлювався на її адресою нецензурною лайкою, здійснював на неї психологічний і фізичний вплив (а.с.5).

             Поясненнями потерпілої ОСОБА_3 підтверджується вчинення ОСОБА_3 насильства в сім'ї за вищенаведених обставин, оскільки потерпіла пояснила як в своїй заяві до правоохоронних органів, так і в окремих поясненнях, підтвердила, що 29 серпня 2010 року, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_3 вчинив за місцем їх проживання конфлікт, під час якого почав виганяти її з дому, висловлюватися нецензурною лайкою (а.с. 3,4).

             Відповідно до постанови дільничного інспектора міліції Київського районного відділу Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим Гошовця С.М. від 6 вересня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи, під час перевірки заяви потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що 29 серпня 2010 року, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_3 вчинив скандал з ОСОБА_3 за їх спільним місцем проживання, під час якого висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, ображав її і виганяв з дому (а.с.8).  

             Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

             Ствердження апелянта про те, що він не є суб’єктом правопорушення, оскільки наявна в нього психічна хвороба виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, не може бути взято до уваги, оскільки спростовується медичними документами.

              З відповіді Кримської Республіканської Установи «Психіатрична лікарня № 5», яку надано на запит суду, вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 7 жовтня 2010 року по 20 листопада 2010 року з діагнозом органічний емоціональний лабільний розлад внаслідок судинного захворювання головного мозку (атеросклероз судин головного мозку).

              Таким чином безпідставними є ствердження ОСОБА_3 про наявність в нього психічної хвороби, яка відповідно до вимог ст. 20 КУпАП виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

              Крім того, на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 перебував вже після спливу тривалого періоду часу після вчинення ним вищезазначеного правопорушення.

              За таких обставин підстав для скасування постанови суду не вбачається.

              Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховано  характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

      На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                      ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

               Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП, залишити без змін.  

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                   Бондарєв В.К.