Справа № 2-177/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року                         Турійський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого судді                     Воробей І.В.

    при секретарі                         Ганюк З.Ю.

з участю: позивача                             ОСОБА_1

                 відповідача                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і від цього шлюбу у них є неповнолітні діти – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Оскільки ОСОБА_2 не надає допомогу на їх утримання в добровільному порядку, має нерегулярний дохід, а вона не працює, то в неї склалось тяжке матеріальне становище щодо утримання сина і дочок, а тому просила стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання останніх в розмірі 400.00 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи від дня пред’явлення позову та до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю і ствердила наведені у ньому факти.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав частково і пояснив, що згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 300.00 грн. щомісячно на кожну дитину, так як він є працездатним.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає  до задовольнення частково.

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЕГ № НОМЕР_1, виданого 12 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Ковельському району Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № НОМЕР_2, виданого 30 травня 1996 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Ковель Волинської області, свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № НОМЕР_3, виданого 24 лютого 2001 року Старокошарівською сільською радою Ковельського району Волинської області, свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № НОМЕР_4, виданого 27 травня 2002 року Старокошарівською сільською радою Ковельського району Волинської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них дійсно є неповнолітні діти, а саме, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3-6).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до  досягнення ними  повноліття.

Зі свідоцтва про одруження серії 1-ЕГ № НОМЕР_5, виданого 16 листопада 2005 року Ружинською сільською радою Турійського району Волинської області, видно, що з 16 листопада 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого у них є неповнолітня дитина, а саме, дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7, 25).  

Як вбачається з довідок Ружинської сільської ради Турійського району Волинської області від 27 липня 2010 року № 376 і № 377, позивач ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається та не служить з 11 червня 2010 року, проживає в с.Ружин Турійського району Волинської області разом з чоловіком ОСОБА_7, а також - з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, котрі перебувають на її утриманні (а.с.8, 9).

З довідки Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 29 липня 2010 року № 408 видно, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 і відомості про його працевлаштування у ньому відсутні (а.с.10).

Хоча ОСОБА_2 й не працює та не має регулярного доходу, однак є здоровим і працездатним, а тому спроможний надавати на утримання дітей матеріальну допомогу, яку, відповідно до ст.184 СК України, слід визначити у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 300.00 грн.

Отже, виходячи з наведеної правової норми і встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що згідно з матеріальними потребами дітей та відповідно до реальних матеріальних можливостей відповідача, з останнього слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 300.00 грн. на кожну дитину щомісячно, так як для цього є законні підстави і визнання в цій частині відповідачем ОСОБА_2 даного позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Крім того, згідно з ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути у доход держави судовий збір в сумі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00 грн., так як позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судових витрат у відповідності з п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” й ч.3 ст.81 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191 СК  України, п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст.ст.10, 11, 60, ч.3 ст.81, ч.2 ст.88, ч.ч.1, 2, 4 ст.174, ст.ст. 212–215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

2

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Стягувати з ОСОБА_2   в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі по 300.00 (триста гривень 00 копійок) щомісячно на кожну дитину, починаючи з 18 серпня 2010 року та до досягнення ними повноліття, з врахуванням індексації відповідно до закону.

В решті позовних  вимог відмовити.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а саме, в розмірі 900.00 (дев’ятсот гривень 00 копійок), підлягає  негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2   у доход держави судовий збір в сумі 51.00 (п’ятдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Турійського районного суду Волинської області в сумі 120.00 (сто двадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: