Копія. Справа № 2-а-558/10
2010 рік
ПОСТАНОВА
іменем України
22 грудня 2010 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої: судді Пікули Н.В.
при секретарі: Оберук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Володимир-Волинському про виплату надбавки до пенсії як дитині війни,-
встановив:
08 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський про відновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати та виплатити їй надбавку до пенсії як дитині війни за період з 2007 по 2010 роки включно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, вона є дитиною війни.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Починаючи з 2007 року передбачена цим Законом державна соціальна допомога їй не виплачувалась. Відповідно до встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, сума невиплаченої її щомісячної державної соціальної допомоги складає: за 2007 рік - 1442, 70 грн., 2008 рік – 1737,80 грн., 2010 рік – 1686, 30 грн., а всього 6704, 70 грн. Просить поновити строк звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку до пенсії , як дитині війни з 2007 по 2010 роки.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13.12.2010 р. позивачці було відмовлено у поновленні пропущеного строку звернення до суду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, однак подав заперечення, в якому позовні вимоги не визнає та просить проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача та відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема, в запереченні відповідач зазначає, що статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону № 2195 від 18.11.2004 року, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що сплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. Одночасно частина 3 статті 28 цього Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Це значить, що використання цього мінімального розміру пенсій за віком для інших розрахунків не передбачено.
Вважає, що всі належні надбавки до пенсії позивачка отримала, строк звернення до суду пропустила, а тому в позові просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни, було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м.Володимир-Волинському, Волинської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
3 довідки відповідача встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалося та виплачувалося поетапно в розмірі 10 % від мінімальної пенсії.
Разом з тим, дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинною у 2010 р.
Таким чином, підвищення до пенсії як дитині війни позивачу нараховувалась та виплачувалась, однак у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
До задоволення підлягають позовні вимоги в частині проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах шести місячного строку звернення до суду в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно із п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.41 розділу II) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни») у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Тотожні положення містить ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд визнає безпідставними доводи відповідача, викладеними у запереченні про те що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст.28 Закону України «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем гарантованого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання підвищеного розміру пенсії, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.
На підставі наведеного, та керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. б, 11, 17, 99, 104, 158, 160, 161-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, суд-,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м.Володимир-Волинському щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 08 червня 2010 року до 08.12.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.Володимир-Волинському нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 08.06.2010 року по 08.12.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.З ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча-\підпис.
Згідно з оригіналом.
Голова суду Н.В.Пікула
- Номер:
- Опис: стягнення коштів на відшкодування шкоди
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-558/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Пікула Надія Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2010
- Дата етапу: 29.09.2010
- Номер:
- Опис: перерахунок чорнобильської пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-558/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Пікула Надія Василівна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.11.2010
- Дата етапу: 22.11.2010
- Номер: 2-а-558/10
- Опис: про скасування постанови
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-558/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Пікула Надія Василівна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.11.2010
- Дата етапу: 29.12.2010