ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2006 Справа № А17/112
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крутовських В.І
суддів: Прокопенко А.Є. –доповідач , Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Стрюк Н.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Шкуренко М.А. представник, довіреність №4 від 21.03.06;
від відповідача: Обертович М.Г. нач.юр.відділу, довіреність №14837/10/10 від 26.08.05;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.06р. у справі № А17/112
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра” м.Дніпропетровськ
до відповідача Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30.03.06р. №00000112301/0
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. по справі №А17/112 (Стрелець Т.Г.) за позовом ТОВ «Астра»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Днііпропетровська: задоволено позовну заяву ТОВ «Астра», визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська №00000112301/0 від 30.03.2006року.
Оскаржуючи постанову господарського суду Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровського районі м.Дніпропетровська просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає, що висновки суду винесені з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з тим, що як в запереченнях так і в поясненнях наданих до суду викладено чітке обгрунтування позиції ДПІ та надано усі необхідні докази.
Скаржник посилається на те, що Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР встановлено, що тільки у межах господарської діяльності платника податку, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг, платник податку має право на віднесення таких сум до складу податкового кредиту звітного періоду.
Крім того, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському району м.Дніпропетровська вказує, що імпортовані товари ТОВ „Астра” було реалізовано на митній території України. Вартість реалізованих товарів визначалася виходячи з фактурної вартості імпортованих товарів, що призвело до виникнення від'ємного значення по розрахункам з бюджетом. Тобто, підприємством було віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість визначений з митної вартості товару. Однак, при подальшій реалізації придбаних товарів, ТОВ „Астра" визначалася ціна продажу виходячи з фактурної вартості, що призвело до заниження податкових зобов'язань.
Таким чином дії підприємства не відповідають вимогам ст.4 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" щодо визначення бази оподаткування.
У запереченні на скаргу ТОВ “Астра” просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника, та вважає, що рішення суду винесено правомірно, з повним та об”єктивним дослідженням всіх обставин справи.
Позивач вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем п.1.8 Закону України „Про податок на додану вартість" безпідставне, оскільки у ст.1 зазначеного закону наведено лише визначення термінів, які в ньому вживаються і порушити норми цієї статті жодним чином не можливо.
Наведені відповідачем у апеляційній скарзі розрахунки не мають нічого спільного з розрахунком бази оподаткування операцій з імпорту товарів, визначеної п.4.3 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" і не передбачені будь-якими іншими положеннями цього закону.
Згідно положень пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ від 03.04.97р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (з подальшими змінами і доповненнями, у редакції, що діяла на момент здійснення операцій), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, а не з вартості таких товарів, як це стверджує відповідач.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за лютий 2004 року. За результатами перевірки був складений Акт від 29.03.2006р. № 10/23-513/31075914, згідно з яким виявлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону „Про ПДВ". в результаті чого позивачу зменшено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету у сумі 36736,00 грн.. донараховано ПДВ у сумі 1511,65 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 30.03.2006р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2267,48 грн., у тому числі 1511,65 грн. —основний платіж, 755,83 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- 05.01.2004р. між позивачем (покупець) та нерезидентом —компанією “LATIMER PRODUCTIONS LIMITED, London, England (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № LES-2 про придбання товарів згідно додатків;
- відповідно до умов контракту № LES-2 загальна вартість контракту становить 6022800,00 доларів США, розрахунки проводяться в доларах США;
- на виконання умов контракту № LES-2 продавець у лютому 2004р. поставив позивачеві товар, що підтверджується вантажними митними деклараціями № 300824 від 03.02.2004р., № 300945 від 05.02.2004р., № 300944 від 05.02.2004р.г № 300942 від 05.02.2004р., № 300988 від 06.02.2004р., № 300987 від 06.02.2004р., № 301040 від 09.02.2004р.. № 301126 від 10.02.2004р., № 301292 від 13.02.2004р., № 301293 від 13.02.2004р., № 301271 від 13.02.2004р., № 301270 від 13.02.2004р.. № 301291 від 13.02.2004р.. № 301290 від 13.02.2004р.. № 301289 від 13.02.2004р.. № 301288 від 13.02.2004р., № 301318 від 16.02.2004р.; № 301317 від 16.02.2004р., № 301309 від 16.02.2004р., № 301427 від 17.02.2004р.; № 301452 від 18.02.2004р. № 301494 від 19.02.2004р., № 301549 від 20.02.2004р., № 301778 від 26.02.2004р.. № 301868 від 27.02.2004р., № 301869 від 27.02.2004р., № 301865 від 27.02.2004р.. № 301866 від 27.02.2004р., № 301867 від 27.02.2004р.;
- загальна митна вартість відвантаженого товару становила 695629,10 грн., а загальна фактурна вартість відвантаженого товару — 504390,89 грн., ввізне мито складало 45042,22 грн.;
- позивач, виходячи з митної вартості товару і ввізного мита, сплатив на рахунок Дніпропетровської митниці суму ПДВ у розмірі 148134,27 грн. та відніс вказану суму до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість у лютому 2004р. (рядок 12.1. „ПДВ, сплачений митним органам");
- водночас, позивачем було віднесено до складу валових витрат суму від придбання у нерезидента товарів у розмірі 504390,89 грн., тобго виходячи з фактурної вартості імпортованого товару.
За висновками акту перевірки по операціях з придбання товарів до складу податкового кредиту відноситься та частка ПДВ, сплаченого на митниці, яка відповідає вартості товару, що відноситься до складу валових витрат, і тому позивач мав віднести до складу податкового кредиту з ПДВ на 38247,65грн. менше.
Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Підпунктом 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону „Про ПДВ” визначено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з п.п. 7.3.6 цієї статті.
Згідно з п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Копії вантажних митних декларацій, надані позивачем у матеріали справи, свідчать про сплату позивачем ПДВ на користь Дніпропетровської митниці.
Стосовно посилань відповідача на порушення позивачем пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, треба зазначити, що ні акт перевірки, ні матеріали справи не містять будь-яких доказів придбання підприємством товарів, не призначених для використання у господарській діяльності, вартість яких не підлягає віднесенню до складу валових витрат, та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв’язку з таким придбанням.
Щодо посилань скаржника на порушення позивачем положень п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, то ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не міститься посилань на порушення норм цього пункту та доказів наявності таких порушень.
Включення сум ввізного мита, сплаченого у зв”язку з ввезенням товарів на митну територію України у лютому 2004р. до бази оподаткування операцій з імпорту товарів підтверджуються даними, наведеними у ВМД, а включення цих сум до бази оподаткування під час здійснення операцій з продажу товарів – даними, наведеними в акті №10/23-513/31075914.
Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і зміни або скасування судового рішення
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області області від 06.06.06р. у справі № А 17/112 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко