Справа № 2-5684\2010року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року                                 м.Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючої судді -  Кагітіної І.В.,

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

У лютому 2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. Позовні вимоги, з урахуванням уточнення, мотивовані тим, що 25.09.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів на суму 25 000,00 доларів США, про що останній надав позивачеві розписку. У встановлений у розписці строк, до 25.12.2009р., ОСОБА_2 борг не повернув та уникає зустрічей з позивачем. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу  у розмірі 198250,00 гривень, що еквівалентно 25000,00 доларів США, 3% річних за весь час прострочення у розмірі 8014,26 грн., штраф у розмірі 68891,87 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з’явився,  причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав. При перегляді заочного рішення посилався на те, що у договорі позики та розписці не його підпис.

Вивчивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 526, 625 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України (2003 року).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а  позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості .

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач та відповідач 25.09.2009р. уклали договір позики, відповідно якого останній отримав 25 000,00 доларів США, строком до 25 грудня 2009р. У встановлений строк відповідачем сума боргу не повернута.

На  підтвердження факту отримання грошей відповідач надав розписку, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, яка приймається судом як доказ вимог позивача. При цьому, суд не приймає до уваги довод відповідача стосовного того, що зазначену розписку він не складав та не підписував, оскільки це не підтверджено жодним доказом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших  обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показаннями свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертизи.

По справ була призначена судова почеркознавча експертиза, яка не була оплачена відповідачем.  (а.с.50, 59). Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997 року ( зі змінами), у разі незгоди сторони оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Клопотань про забезпечення доказів, у тому числі шляхом виклику свідків відповідачем заявлено не було.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно довідки, станом на 12.05.2010р. офіційний курс гривні до іноземної валюти встановлений 792,59 грн. за 100,00 доларів США. Таким чином, сума боргу за договором позики у розмірі 25000,00 доларів США буде складати 198147,50 грн.

При вирішені питання про стягнення суми боргу суд приймає до уваги положення частини 2  статті 625 ЦК України, якою передбачено, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 договору у випадку прострочення внесення останньої суми відповідач зобов’язався оплатити штраф у розмірі 0,25% від суми, що залишилась за кожен день прострочення.  

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми та штрафу підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком зазначених сум.

 Сума трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 198147,50 грн. буде складати за прострочення грошового зобов’язання за 139 днів ( у межах позовних вимог) у розмірі  2263,77 грн .   (198147,50 х 3%\365х139), сума   штрафу - 68856,26 грн. (198147,50 грн./100%) х0,25%) х139).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн..

На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України 2003 року, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу –

В и р і ш и в:

 Позовну заяву ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, укладеного 25.09.2009 року, з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми та штрафу у розмірі 269267,53 (двісті шістдесят дев’ять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: