Справа №2-2047/10

                                                              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                         ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                                 08 грудня 2010  року                                

                            Ковельський міськрайонний суд Волинської області        

під головуванням  судді Луньової Т.М.,  

за участі секретаря – Бєлих Н.Б.,

відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання  права власності на нерухоме майно   в порядку спадкування,

                                                                в с т а н о в и в :

                          Позивач  у справі звернулась до суду з позовом, в якому прохає визнати за нею право власності на нерухоме майно – приміщеня АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2  

                          Позовні вимоги обгрунтовуються наступними обставинами: згідно рішення Ковельської міської ради народних депутатів №276 від 26 жовтня 1978 року   чоловікові позивачки – ОСОБА_4, була виділена земельна ділянка під будівництво гаража у гаражному масиві товариства автолюбителів по вул. Грибоєдова в м. Ковелі. На виділеній земельній ділянці, згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки,  ОСОБА_4 побудував гараж з дотриманням чинних будівельних, санітарних і протипожежних норм і вимог.  

                          ІНФОРМАЦІЯ_2  чоловік позивача помер і після його смерті відкрилась спадщина на майно, у тому числі на приміщення АДРЕСА_1.  Окільки ОСОБА_4 за життя не залишив заповітного розпорядження, у відповідності до вимог ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), як спадкоємець першої черги, позивачка прийняла спадщину вступивши у володіння та розпорядження спадковим майном. Відповідачі у справі – донька та син померлого, як спадкоємці першої черги,  ні формально, ні фактично спадщину не прийнялт і не претендують на частку у спадковому майні. У відповідності до вимог чинного законодавства позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема на грошові вклади та належне спадкодавцю за життя нерухоме майно і 13 серпня 2000 року отримала від нотаріуса  свідоцтво про право на спадщину за законом  на грошовий вклад. У видачі свідоцтва про право на спадщину на приміщення гаража  позивачеві було відмовлено з причини відсутності правовстановлюючих документів, які стверджували право спадкодавця на дане майно, тому своє право на спадкове майно позивачка прохає визнати в судовому порядку.

                            В судове засідання позивач не з*явилась, звернулась до суду з письмовою заявою у якій прохає позов задовольнити і розглянути  справу у її відсутності    

                           Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнали і не заперечують проти його задоволення, ствердили обставини, якими позивач обґрунтувала позовні вимоги.

                           Заслухавши пояснення відповідачів та дослідивши  письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

                        Відповідно до ст.328  ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

                        Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову  суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб,  суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті  визнання  відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

                         Копією свідоцтва про одруження серії П-АГ №НОМЕР_1 від 06 червня 1970 року доводиться та обставина, що ОСОБА_4 перебував з  позивачем у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1970 року.

                         Копіями свідоцтв   про народження серії П- КГ №НОМЕР_2 та 1-КГ №НОМЕР_3 доводиться та обставина, що ОСОБА_4 є батьком відповідачів у справі.  

                         Копією свідоцтва  про смерть серії 1-ЕГ № НОМЕР_4 від 10 серпня  1999 року, що міститься в матеріалах цивільної справи, доводиться та обставина, що  ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2  

                          Матеріалами спадкової справи № 562/2000   заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4   доводиться та обставина, що позивач ОСОБА_3  прийняла спадщину після смерті чоловіка.    

                          Відповідно до вимог ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках,  діти...дружина і батьки померлого.

                          В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1    ствердили ту обставину що не претендують на частку у спадковому майні після смерті батька –  ОСОБА_4

                          Згідно ст. 554 ЦК України у разі неприйняття спадщини спадкоємця за законом або за заповітом .... його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними у рівних частках.

                          Факт належності ОСОБА_4  за життя приміщення АДРЕСА_1, доводиться копією архівної виписки з рішення виконкому Квельської міської ради народних депутатів №2036 від 22.10.2010 року   про виділення земельної ділянки під будівництво гаражів добровільному товариству автолюбителів по АДРЕСА_1  ....ОСОБА_4, який проживає по АДРЕСА_2, а також будівельним паспортом на забудову земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1    

                          Згідно акту обстеження земельнолї ділянки за адресою АДРЕСА_1 від 06.10.2010 року, висновку управління містобудування та архітектури від 22.10.2010 року побудований АДРЕСА_1 ОСОБА_4, відповідає чинним будівельним, санітарним і протипожежним нормам і вимогам.

                         Таким чином, в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які стверджують право позивачки  на зазначене у позовній заяві нерухоме майно.

                         На підставі ст.  15,30,62, 85, 212, 213,  215, 130, 173,174  ЦПК України,   ст. 328  ЦК України, ст.ст.  529,549,554 ЦК України в редакції 1963 року  суд –

                                                                   в и р і ш и в :

                         Позов задовільнити повністю.

                        Визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка, ОСОБА_4, на приміщення АДРЕСА_1  

                        Судові витрати залишити за позивачем.

                         Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд   протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

                       Головуюча :                                                       Т.М.Луньова