1-695/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010  року                                                               місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

при секретарі Присяжнюк І.М.,

за участю прокурора  Степанова Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше засудженого 27.06.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст. 289, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 286  КК України,

ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 289  КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше засудженого: 23.11.2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі; 30.05.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4-х років 3-х місяців позбавлення волі; умовно-достроково звільненого від відбування покарання 01.04.2010 року постановою Прилуцького районного суду Чернігівської області з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 27 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2010 року близько 00:30 год., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом проходили біля АДРЕСА_4 у дворі якого  помітили автомобіль «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_6, вартість аналогічного автомобіля згідно висновку авто-товарознавчої експертизи №179 від 10.09.2010 року станом на 06.07.2010 року становить 14949 грн. 90 коп. В цей момент в них виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючі свій злочинний умисел, діючи спільно, із корисливого мотиву, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились неподалік спостерігати аби ніхто із сторонніх осіб не завадив реалізації їхнього спільного злочинного умислу, а ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, та впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом відчинення вітровика передніх водійських дверцят, проник в салон автомобіля, зняв його з передачі та виштовхав вказаний автомобіль на два-три метри від початкового місця розташування, з’єднав дроти запалення, після чого покликав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного умислу до логічного завершення, виштовхали автомобіль на проїзну частину вул. Стельмаха, завели двигун, ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 на заднє пасажирське, після чого, незаконно заволодівши таким чином вказаним автомобілем, вони з місця вчинення злочину зникли.  

Експлуатуючи викрадений автомобіль ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 потрапили в ДТП, в результаті чого пошкодили автомобіль. Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи №179 від 10.09.2010 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт  вказаного автомобіля складає 21597 грн. 41 коп.

Таким чином своїми злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 14949 грн. 90 коп.

Крім того, 06.07.2010 року близько 5 години водій ОСОБА_3, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 2106» д. н. НОМЕР_5 в порушення вимог п.1.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.1а ПДР, згідно якого «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення», п. 2.9 а ПДР, згідно якого «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин», п. 12.1 ПДР, згідно якого  «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 12.4 ПДР, згідно якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.», перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не маючи документів на право керування даним транспортним засобом, в порушення встановленої максимально дозволеної швидкості в населених пунктах рухався зі швидкістю 80-90 км/год. по вул. Першотравневій в напрямку вул. Театральної у м. Вінниці, де в районі опори лінії електропередач №71, не врахувавши дорожню обстановку, а саме мокрий стан проїзної частини, та не вибравши безпечної швидкості керованого ним транспортного засобу, втратив змогу постійно контролювати його рух, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду (дерево).

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_3, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи справа, струсу головного мозку, саден обличчя, правого колінного суглобу, обох гомілок, які відповідно до висновку СМЕ №1866 від 16.09.2010 року належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, пасажир ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівого стегна зі зміщенням, струсу головного мозку, забійної рідини тім’яної ділянки голови, забійної рідини лівого ліктя, які відповідно до висновку СМЕ №1867 від 16.09.2010 року належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному  зв’язку з наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково,   суду пояснив, що 05.07.2010 року він гуляв разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і коли вони вже мали йти додому близько 24 години, то він побачив припаркований автомобіль «ВАЗ 2106», підійшов до нього, відчинив дверцята, інші підсудні в цей час стояли біля під'їзду будинку та розмовляли, при цьому він їм не казав куди йде. Стоянка тоді вже не освітлювалась, і крім того по обидва боки автомобіля «ВАЗ 2106» знаходились інші автомобілі, які прикривали його дії.  Руками він витягнув скло від дверцят автомобіля, проник всередину, зняв автомобіль з передачі, виштовхав на дорогу та покликав ОСОБА_5. та ОСОБА_4 Після чого він з’єднав дроти запалення, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснив, що автомобіль йому дав друг покататись, вони разом його виштовхали, завели біля магазину та поїхали.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знали, що він не мав автомобіля, але не знали, що у нього ще й немає водійських прав. Автомобіль він завів зімкнувши дроти. Про те, що автомобіль крадений ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він сказав вже в м. Калинівці, після чого вони розвернулись та поїхали додому.

На досудовому слідстві він давав такі ж показання. Коли він заводив автомобіль ОСОБА_5 сидів поряд на пасажирському передньому сидінні, ОСОБА_4 сидів позаду, вони йому нічого не казали та мабуть не бачили, як він заводив автомобіль. Після того як він все таки сказав, що авто крадене, то ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вийшли з автомобіля, вони всі разом просто поїхали додому. Так вийшло, що вони виїхали на вул. 1-го Травня, де й потрапили в ДТП. У той вечір він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пили пиво.

У той вечір він був у білій футболці та шортах, взутий у шльопанці.

Також доповнив, що слідчому усе розповідав сам, без будь-якого тиску.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що 05.07.2010 року він зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вони разом прогулялись, випили по пляшці пива та о 24 год. вирішили йти додому. ОСОБА_3 відійшов в сторону, однак куди саме пішов, його з ОСОБА_5  не повідомив, вони в цей час стояли та розмовляли біля під'їзду. Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_3 їх покликав, та коли вони підійшли, то автомобіль уже стояв на проїжджій частині дороги, вони допомогли проштовхати автомобіль, сіли в нього та поїхали кататись. В той час він та ОСОБА_5 не запитували, де ОСОБА_3  взяв автомобіль, однак він знав, що у ОСОБА_3 власного автомобіля немає, так само як і немає прав на керування автомобілем, крім того йому було відомо про те, що ОСОБА_3  раніше був судимий за угон автомобіля, тому в нього й виникли в той момент певні підозри щодо виниклої ситуації, однак все трапилось занадто швидко. Автомобіль вони штовхали разом, оскільки той не заводився, та як його завели йому невідомо через те, що в той момент він його саме штовхав та не бачив як це відбулось. Як ОСОБА_3  його викрадав вони не бачили, оскільки він це здійснював на відстані близько 30 метрів. У м. Калинівка ОСОБА_5 запитав ОСОБА_3, де той взяв авто, однак останній чіткої відповіді на запитання не надав. Тому вони зрозуміли, що авто крадене, але не вийшли з нього через те, що була пізня пора, та в той момент вони знаходились далеко від домівки, проте відразу ж вирішили повернутись додому, але по дорозі потрапили у ДТП. Куди їхати, вони між собою не домовлялись.

У той вечір він був одітий у сіру футболку, синю кофту та взутий у туфлі.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5  вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що 05.07.2010 року, коли він повертався додому, то зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони разом прогулялись, випили по пляшці пива та о 24 год. вирішили йти додому, по дорозі підійшли до буд 35, що по вул. Стельмаха, і тоді ОСОБА_3 відійшов в невідомому напрямку, а він та ОСОБА_4 в той час стояли та розмовляли біля під'їзду. Потім, через приблизно через 10 хв. ОСОБА_3 їх покликав, і коли вони підійшли, то автомобіль уже стояв на проїжджій частині дороги. ОСОБА_3 їм пояснив, що автомобіль він взяв у друга покататись, однак акумулятор в автомобілі сів, тому вони й допомогли йому проштовхати автомобіль, після чого сіли в нього та поїхали кататись. Коли він підійшов до автомобіля, то ніяких ознак його викрадення одразу ж не помітив. Крім того він не знав, що у ОСОБА_3 немає водійських прав, та що той раніше судимий за угон автомобіля, проте знав, що власного автомобіля у ОСОБА_3 немає. У м. Калинівка, поблизу заправки, він помітив оголені дроти запалення та запитав ОСОБА_3, де той взяв авто, останній зізнався, що автомобіль він викрав. Але вони все одно не вийшли з автомобіля через те, що була пізня пора, та вони знаходились далеко від дому, однак відразу ж вирішили повернутись додому. Поїхали через вул. Київську та по дорозі домовились поїхати у центр міста до дівчат, але потрапили у ДТП.

Після Калинівки вирішили поставити автомобіль на місце, доїхали до вул. Максимовича та зайшли у магазин, однак як вони опинилися на вул. 1-го Травня він не пам’ятає. Він думав, що вони повернуть автомобіль, і все буде добре.

Того вечору він був у синій футболці та взутий у шльопанці.

Також зазначив, що на той час він перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6  суду пояснив, що у той вечір він залишив свій автомобіль біля будинку на стоянці, де стоїть 10-15 автомобілів. Десь о 2 год. ночі він дивився з балкона свого помешкання, на той час авто було на місці, однак о 5 год. йому вже зателефонували та запитали, чи давав він комусь свій автомобіль покататись, на що він відповів, що не давав, і тоді його попросили приїхати на вул. 1-го Травня.

Коли він туди приїхав, то побачив, що його автомобіль вщент розбитий, а підсудних на той час вже завезли до лікарні.

Місце, де він залишив автомобіль, добре освітлюється, оскільки там розміщений великий ліхтар, який на ніч не вимикається. Крім того зранку на місці, де був залишений автомобіль, він знайшов затвор, на який закривалась кватирка в автомобілі, тому на його думку зловмисник, щоб проникнути в авто  розбив у ньому скло кватирки. Крім того, після ДТП скло водійських дверцят було ціле, окрім скла кватирки.

Також зазначив, що крім його автомобіля на стоянці знаходилось ще близько 15 авто, серед інших його авто стояло третім з правого боку.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9  суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_6 його сусід із сусіднього підїзду, а підсудних він не знає. 06.07.2010 року десь об 1:45 год. він вийшов на балкон покурити, проживає він на дев’ятому поверсі. Із двору почув хлопок дверей від автомобіля, зрозумів по звуку, що хлопнули дверцята автомобіля  «Жигулі». Він подивився у двір та побачив, що автомобіль «Жигулі», який стояв на освітленій стоянці в дворі, від нього відійшло три чоловіки та стали в затінку. Крім автомобіля «Жигулі» на стоянці знаходилось ще порядку 10 автомобілів. Десь через 15 хвилин ці хлопці підійшли до автомобіля та почали його виштовхувати заднім ходом. Йому здалось, що вдягнені вони були у білі футболки та чорні шорти, однак можливо в білу футболку був вдягнений лише однин з хлопців, він добре запам’ятав, як хлопали шльопанці. Один через привідкриті дверцята керував, двоє інших штовхали, ніяких вказівок та розмов між ними він не чув. Потім хлопці виштовхали авто на дорогу та вже передом заштовхали його за магазин, завели його стартером, це в них вийшло з третього разу, після чого на великих обертах поїхали у бік вул. Келецької. Він чув, що авто заводять стартером, а не з буксира, адже тоді зовсім інший звук у двигуна.

Біля будинку автомобіль ніхто не пробував завести.

У той вечір було ясно, світив місяць, йому зверху було добре все видно. Ліхтарі у них в дворі стоять на кожному вуглі, частина вимикається після 23 год., але чергові залишаються горіти, один з таких ліхтарів горів біля стоянки.

Винність ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів також підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- заявою ОСОБА_6 від 06.07.2010 року, згідно якої невідомі особи 06.07.2010 року в проміжок часу з 3 по 5 години незаконно заволоділи його автомобілем «ВАЗ 2106» д. н. НОМЕР_5 який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_4; (т.1 а.с.4)

- протоколом огляду місця події від 06.07.2010 року, а саме прилеглих територій до буд АДРЕСА_4 згідно якого на місці де знаходився автомобіль було виявлено деталь від вітровика передньої дверці автомобіля; (т.1 а.с. 5)

- протоколом допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного від 06.07.2010 року, згідно якого останній повідомив, як він разом з ОСОБА_5  допомогли ОСОБА_3  виштовхати автомобіль в темне місце, після чого сіли у салон автомобіля, та ОСОБА_4 особисто бачив, як ОСОБА_3 з’єднував дроти запалення, внаслідок чого запустився двигун автомобіля, і вони всі разом поїхали кататись; (т.1 а.с. 21-22)

- випискою № 6432 ШМД м. Вінниці, згідно якої ОСОБА_4 06.07.2010 року внаслідок ДТП поступив на лікування до лікарні із діагнозом струс головного мозку, забійні рани тім’яної ділянки голови, закритий перелом лівого стегна із зміщенням, забійна рана лівого ліктя; (т.1 а.с. 47)

- протоколом огляду речового доказу від 20.08.2010 року з додатками фототаблицями, згідно якого на викраденому у ОСОБА_6 автомобілі «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5 були виявлені механічні ушкодження, а саме вигнута передня частина автомобіля в середину, в формі літери «Л», лобове скло автомобіля відсутнє, крайня ліва фара вивернута всередину під капот, який також значно вигнутий та деформований, бокове скло водійських дверей відсутнє, двері деформовані, кермо автомобіля підняте вгору та зігнуте; (т.1 а.с. 64-70)

- висновком експерта №179 від 10.09.2010 року, згідно якого ринкова вартість аналогічного автомобіля «ВАЗ 2106» станом на 06.07.2010 року становить 14949 грн. 90 коп., під час огляду автомобіля «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5» 1979 року випуску, експертом були виявленні пошкодження та вартість його ремонтно-відновлювальних робіт складає 21597 грн. 41 коп.; (т.1 а.с. 76-82)

- випискою №15003 з МКЛ ШМД, згідно якої ОСОБА_5 06.07.10р. о 5:20 год. був госпіталізований лікарні з діагнозом забій грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів; (т.1 а.с. 103)

- випискою №15005 з МКЛ ШМД, згідно якої ОСОБА_4 06.07.10 р. о 5:15 год. був госпіталізований до лікарні з діагнозом забійна рана тім’яної ділянки справа, перелом стегнової кістки; (т.1 а.с. 104)

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.06.2010 року, згідно якого проїжджа частина місця ДТП по вул. 1 Травня знаходилась в мокрому стані, викрадений у ОСОБА_6 автомобіль потрапив у ДТП, а саме в’їхав в перешкоду – дерево; (т.1 а.с. 105-106)

- протоколом огляду транспортного засобу від 06.07.2010 року з додатками таблицями ілюстрацій, згідно якого на викраденому у ОСОБА_6 автомобілі були виявлені численні пошкодження, що були завдані ДПТ; (т.1 а.с. 107-109)

- висновком експерта №154а від 29.07.2010 року, згідно якого на момент огляду та до пригоди робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5 знаходилась в працездатному стані, були відсутні будь-які несправності, що могли б впливати на її вихідні параметри, технічні несправності рульового керування відсутні, система рульового керування знаходилась в працездатному стані, несправності ходової частини автомобіля не виявлені, ходова система на момент скоєння ДТП знаходилась в працездатному стані; (т.1 а.с. 124-129)

- висновком експерта №153а від 27.07.2010 року, згідно якого з технічної точки зору в діях водія автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.1, 12.4. ПДР, яка знаходиться в причинному зв’язку з ДТП; (т.1 а.с. 136-139)

- висновком експерта № 1866 від 16.09.2010 року, згідно якого під час стаціонарного лікування у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи справа, струсу головного мозку, саден обличчя, правого колінного суглобу, обох гомілок, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо у строк ДТП, закритий перелом нижньої щелепи справа належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, інші тілесні ушкодження належать до легких, оскільки спричинили короткочасний розлад здоров’я; (т.1 а.с. 169-170)

- висновком експерта № 1867 від 16.09.2010 року, згідно якого під час стаціонарного лікування у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівого стегна зі зміщенням, струсу головного мозку, забійних ран тім’яної ділянки голови, забійної рани лівого ліктя, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо у строк ДТП, закритий перелом середньої третини лівого стегна зі зміщенням не являвся небезпечним в момент спричинення, належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, інші тілесні ушкодження належать до легких, оскільки спричинили короткочасний розлад здоров’я; (т.1 а.с. 173-174)

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні ними інкримінованих злочинів була доведена на досудовому слідстві та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5. про те, що вони не знали, що ОСОБА_3 угнав автомобіль, тому що він їм начебто повідомив, що взяв автомобіль в друга. Адже як вбачається із їхніх же показань, вони гуляли  разом весь вечір, вже мали йти  по домівках, і саме в цей момент несподівано ОСОБА_3 запропонував їм покататися на автомобілі друга. При цьому ключів від автомобіля в ОСОБА_3 не було, і про це ніяк не могли не знати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, саме тому вони штовхали автомобіль, а не сіли на стоянці та не поїхали. Події відбувалися вночі, коли поряд не було людей, які б могли зашкодити угону. Скориставшись цим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відштовхали автомобіль з метою не піднімати шуму, адже без ключа при запуску двигуна звук міг бути значно голоснішим, ніж при запуску ключем. Як вбачається із показань свідка ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_6 місцевість, де автомобіль стояв на стоянці добре освітлювалася, і свідок бачив, що від стоянки автомобіль штовхали троє осіб, чув як хлопали шльопанці. Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтвердили, що вони в ніч угону були в шльопанцях. Також суд вважає неправдивими показання підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_4 про те, що вони не бачили, як ОСОБА_3 заводив автомобіль, адже згідно їх же показань в цей момент вони сиділи в автомобілі. Для того, щоб з’єднати дроти, водію необхідно нахилитися під рульову колонку, чого не потрібно робити, коли автомобіль заводиться ключем. Крім того для запуску двигуна з’єднанням дротів потрібно більше часу, ніж при запуску ключем. Таким чином суд вважає, що всі дії всіх учасників угону були узгоджені між собою, вони діяли спільно, об’єднані спільним прямим умислом, направленим саме на незаконне заволодіння чужим автомобілем.

    Щодо вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд вважає, що в цій частині винність останнього також доведена в ході досудового слідства та підтверджується як показаннями самих підсудних, так і іншими доказами, зібраними по справі. В цій частині обвинувачення підсудний ОСОБА_3  свою вину визнав повністю.

Дії ОСОБА_3 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_4 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

    Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 на момент вчинення злочину є особою раніше не судимою (т.1 а.с. 221), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко та Вінницькому обласному наркологічному диспансері  «Соціотерапія» не перебуває (т.1 а. с. 225, 226), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 1 а. с. 229).

    Обставин, що пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що  обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Суд також вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом до ОСОБА_3 застосовано бути не може, оскільки в нього такого права на момент скоєння злочину не було.

Судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий (т.1 а. с. 239), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (т.1 а. с. 240, 241), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а. с. 244).

    Обставин, що пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що  обтяжує  покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Судом враховано, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, вчинив новий умисний злочин в період умовно-дострокового звільнення, що характеризує його як особливо суспільно-небезпечну особу (т.1 а. с. 202), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (т.1 а. с. 210, 211), за місцем відбування покарання характеризується позитивно (т.1 а. с. 214).

    Обставиною, що пом’якшує покарання, суд вважає вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що  обтяжує  покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Суд вважає, що речові докази по справі, слід повернути потерпілому, а судові витрати по проведенню експертиз слід покласти на підсудних, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ними злочинів.

Потерпілим ОСОБА_6 на досудовому слідстві був заявлений цивільний позов на 25000 грн. завданої майнової шкоди та 5000 грн. завданої моральної шкоди. Свої вимоги в частині відшкодування майнової шкоди він мотивував тим, що підсудні розбили його автомобіль, а відновлювально-ремонтні роботи будуть коштувати 25000 грн. Щодо вимог в частині завданої моральної шкоди, пояснив, що коли незаконно заволоділи його автомобілем, він дуже перенервував, внаслідок чого значно погіршився стан його здоров’я, автомобіль довгий час слугував йому, і після ДТП він не може продовжувати своє життя в звичному режимі, автомобіль був майже як член сім’ї, в нього пенсіонера немає можливості придбати новий автомобіль.

В судовому слідстві підсудні  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цивільний позов визнали повністю.

Підсудний ОСОБА_5 цивільний позов не визнав.

Прокурор Степанов Д.В. просив позов задовольнити частково на суму вартості ремонтно-відновлювальних робіт, що зазначена у висновку експерта, щодо стягнення мотальної шкоди, поклався на розсуд суду. Також просив стягнути з підсудного ОСОБА_3 суму, що була витрачена на лікування ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки саме з його вини трапилось ДТП та потерпілі отримали тілесні ушкодження та проходили лікування.

Захисник ОСОБА_1 та законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 проти позову заперечували.  

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині пред’явлених майнових вимог - на суму вартості ремонтно-відновлювальних робіт, що визначена висновком експерта, тобто на двадцять одну тисячу п’ятсот дев’яносто сім гривень 41 копійку. В частині стягнення моральної шкоди,  суд вражає за необхідне в позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки після викрадення автомобіля потерпілий дійсно поніс певні моральні страждання, був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя, є людиною похилого віку, пенсіонером.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому  покарання.

за ч.2 ст. 289 КК України у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.1 ст. 286 КК України у виді одного року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглиблення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3  від відбування покарання з іспитовим строком три роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому  покарання у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4  від відбування покарання з іспитовим строком три роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому  покарання у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 71 КК України визначити покарання ОСОБА_5  за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного судом  покарання та невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2008 р. та остаточно призначити покарання у виді п’яти років  трьох місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з 10.08.2010 р., тобто з моменту затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили залишити без змін – взяття під варту.

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль марки «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_5, що знаходиться на штраф майданчику ДАІ м. Вінниці, повернути ОСОБА_6.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_3,   ОСОБА_4, ОСОБА_5  судові витрати по проведенню експертиз  на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі чотириста вісімдесят шість гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3  судові витрати по проведенню експертиз  на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі девятьсот двадцять вісім гривень 32 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково та стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 двадцять одну тисячу п’ятсот дев’яносто сім гривень 41 копійок майнової шкоди та п’ять тисяч гривень моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Суддя: