Справа № 2 –270 \ 2010

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я

І М ‘ЯМ    У К Р А Ї Н И

      23 грудня        2010  року

                     Слов'янський  міськрайонний  суд  Донецької  області  в  складі:

                                          головуючий – суддя  Геєнко М.Г.

                                          при секретарі –  Горічєва С.В.

за  участю:

позивача – ОСОБА_1

відповідача- ОСОБА_2

представника  відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3

представника третьої особи – Кононенко М.М.

представника третьої особи - Бондаренко Д.В..

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6

розглянувши   у  відкритому  судовому засіданні в залі  суду  міська Слов'янська  цивільну  справу за  позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ « Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про   зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення,  за зустрічним  позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Орган опіки та піклування Слов”янської міської ради народних депутатів, ТОВ “ Цідило і К”, комунальне підприємство “Бюро  технічної інвентаризації” про розірвання  договору найму квартири, визнання  особи втратившею право користування жилим приміщенням, про виселення з квартири,-

В С Т А Н О В И В:

      22 травня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ « Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про  визнання осіб втратившими право користування  житловим приміщенням, зняття  їх з реєстрації.

                 08.09.2008   року  ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і  просив  зобов”язати ТОВ « Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області    зняти з реєстрації та виселити з житлового приміщення квартири №52 в будинку №4 по пров.Парковий і м. Слов”янську  без надання іншого житлового приміщення   ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1. Відповідачі мешкали та були  зареєстровані в зазначеній квартирі на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного  9 серпня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2004 року зазначений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 9 серпня 1995 року визнаний недійсним, з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 стягнуто 8700 грн., відповідачі виселені з квартири АДРЕСА_1, а він вселений в цю квартиру.

 Ухвалою Апеляційного суду Донецької  області від  11 серпня 2004 року це  рішенням суду залишене без змін.

 Ухвалою Верховного Суду України від 12 січня 2007 року  Рішення Слов”янського міськрайонного суду  від 12 березня 2004 року та Ухвала Апеляційного суду Донецької області від   11 серпня 2004 року   залишені без змін

    Зазначене рішення суду було  Державною виконавчою службою виконано в примусовому порядку,   відповідачі виселені з квартири АДРЕСА_1, а він вселений в цю квартиру, про що винесена  державним виконавцем постанова 25.05.2005 року.  Однак відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 після примусового виселення  знову самовільно вселилися в квартиру та добровільно звільнити квартиру не бажають, чинять перепони в користуванні квартирою. Відповідачам з вирогідністю відомо, що вони не мають права на користування квартирою, що договір купівлі-продажу, на підставі якого вони були зареєстровані в квартирі, рішенням суду визнаний недійсним та на користь ОСОБА_2. з ОСОБА_9 стягнені сплачені за цим договором гроші, однак добровільно виселитися  з квартири та  знятися з реєстрації відмовляються. Відповідач за цим позовом - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та ТОВ « Циділо і К» відмовляються зняти з реєстрації відповідачів за зазначеною квартирою без заяв відповідачів, мотивуючи тим, що в рішенні про виселення відповідачів з квартири не зобов’язано  їх зняти з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_7 , ОСОБА_8

    Тому він змушений звернутися з позовом до суду. Оскільки договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого відповідачі були зареєстровані в квартирі, рішенням суду визнаний недійсним, вони були виселені з квартири, однак самовільно зайняли квартиру, вони  є такими, що не мають  права на користування квартирою і повинні бути зняті з реєстрації та виселені без надання їм іншого житлового приміщення.

               10 квітня 2008 року  ОСОБА_2  звернулася в суд  із зустрічним позовом  до  ОСОБА_1, треті особи Орган опіки та піклування Слов”янської міської   ради ,  ТОВ “Цідило і К”, КП “Бюро технічної інвентаризації”   про розірвання  договору найму квартири, визнання  особи такою, що втратила  право користування жилим приміщенням, про виселення з квартири Свої  зустрічні позовні вимоги обгрунтовує тим, що  виходячи із рішення Слов”янського міськрайонного суду від 12.03 2004 року вона  є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідно до  ст.ст. 19, 47 Конституції       України   кожен має право на  житло, ніхто не може бути примусового позбавлений житла інакше як на підставі закону. Рішення  Слов”янського міськрайонного суду від 12.03.2004 року ОСОБА_1 вселений   в квартиру і “фактично став одним із нанімателів і не більше того”,  однако з 09.08.1995 року  і з моменту вселення в квартиру    ОСОБА_1 в цій квартирі ніколи не проживав  і в теперішній час не проживає,  систематично  порушує правила співжиття і спокій  її і її недієздатного сина , висловлює погрози розправою, руйнує  майно і таким чином робить неможливим спільне проживання в одній квартирі ,  посилаючись на  ст.13 ЦК України, ст.ст. 64, 160, 168  ЖК України, просить  розірвати договір найму  квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 і  визнати  його  особою, яка втратила право  користування  житловим приміщенням, виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1

    Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, навів доводи, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві  та просить суд зобов’язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області  та ТОВ « Циділо і К» зняти з реєстрації по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та виселити їх з вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав,  просить в їх задоволенні відмовити, так як згідно рішення Слов”янського міськрайонного суду від 12 березня 2004 року   визнаний недійсним договір купівля-продажу квартири   від 09 серпня 1995 року ,  на підставі якого вона та члени її сім”ї  вселилися в  спірну квартиру, Цим рішенням з ОСОБА_12  на користь ОСОБА_2  стягнено  8700грн, які вона заплатила по договору куплі-продажу,   вони були примусово виселені із квартири, але    самовільно вселилися  в квартиру, тому вони  є такими, що  не мають права проживати в  квартирі АДРЕСА_1.,  ОСОБА_2   не є власником квартири  і  її вимоги   до нього є не законними  

            Представник ОСОБА_1 -ОСОБА_6  в судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, а  в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі  та дала пояснення аналогічні  позивачу   ОСОБА_1  

        Відповідач ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та як опікун недієздатного ОСОБА_8 і  як представник  ОСОБА_7  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила в їх задоволені відмовити, свої зустрічні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити   і  дала  пояснила  аналогічні  викладеним  в зустрічній позовній заяві.

             Представник   ОСОБА_2 – ОСОБА_3   позовні  вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі і дав  пояснення  аналогічні   викладеним  в  зустрічній позовній заяв   та запереченнях  на позовну заяву.  

    Представник  Сектору  громадянства,  імміграції та реєстрації  фізичних осіб  Слов”янського  МВ ГУМВС  України    в Донецькій області  до суду не з”явився, надав до суду заяву, в якій просить   розглянути справу  у відсутності  їх представника .

     Представник  органу опіки і піклування Слов”янської міської ради  в судове засідання не  з”явився, надав  до суду заяву, в якій просить   розглянути справу  у відсутності  їх представника, а рішення винести на розсуд суду

       Представник    ТОВ “ Циділо і К”  Кононенко М.М.   просив   рішення  винести на розсуд суду.

        Представник  КП “ Бюро технічної інвентаризації “ Бондаренко Д.В.  просив  прийняти рішення на розсуд суду.

      Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1,  його представника  ОСОБА_6,   ОСОБА_2 та  її  представника   ОСОБА_3,  представників  ТОВ “Циділо і К” ОСОБА_4, КП “Бюро технічної інвентаризації”  ОСОБА_5 свідків,  дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ « Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення підлягають задоволенню ,  а  зустрічні  позовні  вимоги ОСОБА_2    до ОСОБА_1, треті особи  Орган опіки і піклування  Слов”янської міської ради,  ТОВ “ Циділо і К” , КП “ Бюро  технічної інвентаризації”  не підлягають задоволенню  з наступних підстав.  

      Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1   проживав в квартирі АДРЕСА_1 з 1977 року.  Після смерті дружини  ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2,  став  основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1  і  проживав в цій квартирі .

       Відповідачі мешкали та були  зареєстровані в зазначеній квартирі на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного  9 серпня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2004 року зазначений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 9 серпня 1995 року визнаний недійсним, з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 стягнуто 8700 грн. Цим же рішенням суду відповідачі виселені з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, а позивач ОСОБА_1 вселений в цю квартиру( т.1 а.с. 5-6 ).

      Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2004 року та Ухвалою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 12 січня 2007 року вказане рішення залишено без змін ( т.1 а.с. 7-17).

      18 лютого 2005 року дане судове рішення  про виселення  відповідачів  примусово виконано, про що свідчить Постанова про закінчення виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Слов”янського районного управління юстиції  від 25 травня 2005 року. ( т.1 а.с.18) і ОСОБА_1  став проживати в цій квартирі ( т.1 а.с. 131)                                                                                                                                                                                                              

      Однак відповідачі  після  примусового  їх виселення  з квартири  знов самовільно зайняли спірну квартиру та  до теперішнього часу  користуються квартирою, чинять перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою,  добровільно виселятися не бажають.. Ці  обставини   в судовому засіданні  підтвердила  відповідач   за позовом ОСОБА_1 та позивач по зустрічному позову ОСОБА_2, та допитані в судовому засіданні  свідок ОСОБА_14, свідок ОСОБА_15,  свідок ОСОБА_16., а також  заявою  ОСОБА_2  та відповіддю   в.о. начальника Слов”янського МВ ГУМВС України в Донецькій області ( т.1 а.с. 87-88, 130), актом обслідування  ( т.2 а.с. 225,291).

       Згідно з ч.3 ст. 116 ЖК України „ Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення”.

      Оскільки в судовому засіданні з вирогідністю встановлено, що відповідачі   будучи примусово  виселені з квартири  згідно  рішення суду,  самовільно зайняли квартиру АДРЕСА_1, вони не мали ніяких юридичних підстав для зайняття спірної квартири, в зв”язку з чим вони підлягають виселенню з квартири.

        Як встановлено в судовому засіданні відповідачі були зареєстровані в спірній квартирі у зв”язку з  укладенням договору купівлі- продажу від 09 серпня 1995 року,  зареєстрованого   міжрегіональною  агропромисловою  біржею. 12 березня 2004 року цей договір купівлі продажу квартири визнаний недійсним   і   скасована реєстрація  права власності  на квартиру за ОСОБА_2 ( т.2 а.с..253).

            Згідно ст. 7  Закону України „ Про свободу пересування і вільному виборі міста мешкання в Україні” „Зняття з реєстрації міста мешкання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації по новому місту мешкання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на жиле приміщення або права користування жилим приміщенням).

       На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що  оскільки право власності на спірну квартиру  відповідача  ОСОБА_2  скасовано , а ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, як особи, які самовільно зайняли квартиру АДРЕСА_1, не мали ніяких юридичних підстав для зайняття спірної квартири  і згідно ст. 7 Закону України „Про свободу пересування і вільному виборі міста мешкання в Україні” підлягають зняттю з реєстрації у вказаній квартирі, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.).

 Оскільки   ОСОБА_2   не має  правових  підстав для проживання  в спірній квартирі,  право ОСОБА_1 на користування  і проживання в квартирі АДРЕСА_1 відновлено рішенням Слов”янського міськрайонного суду від 12 березня 2004 року,    то   зустрічні  позовні вимоги  ОСОБА_2   про  розірвання  з ОСОБА_1 договору найму квартири АДРЕСА_1  , визнання ОСОБА_1 таким, що втратив  право користування житловим приміщенням  і виселення  його з квартири АДРЕСА_1   задоволенню не підлягають з відсутністю підстав .

      На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3,10,60,61,209,212,213,214,215   ЦПК України, ст.116 ЖК України,  ст. 7 Закону України „ Про свободу пересування і вільному виборі міста мешкання в Україні,  Постановою  Пленуму Верхового Суду  України  від 12 квітня 1985 року №2 “ Про деякі  питання, що виникають  в практиці  застосування  судами Житлового  Кодексу  України”, Постановою  Пленуму Верховного Суду України  від 1 листопада 1996 року “ Про застосування  Конституції України при здійсненні  правосуддя” ,  суд-

                                                                  ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ « Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення задовольнити.

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, виселити з квартири АДРЕСА_1  без  надання їм іншого жилого приміщення.

    Зобов”язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Слов”янського МВ УМВС України в Донецькій області і Товариство з обмеженою відповідальністю „Циділо і К” зняти  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5,  з реєстраційного обліку за адресою- АДРЕСА_1.

          В задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки і піклування Слов”янської міської ради ,  ТОВ “Циділо і К”, Комунальне    підприємство  “Бюро технічної інвентаризації”  про розірвання договору найму  квартири, визнання  особи втратившею право користування житловим приміщенням, про виселення з квартири   відмовити за відсутністю підстав для його задоволення.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов”янський міськрайонний  суд шляхом подачі апеляційної скарги   протягом  10-днів з дня проголошення рішення

      Рішення   набирає   законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги ,  якщо  її не було подано , а у разі її подання – після  розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

      Рішення ухвалене і підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського

 міськрайонного  суду                                                   Геєнко М.Г.