Справа № 2-2782-10
Р І Ш Е Н Н Я
ім’ям України
„1” липень 2010р. м. Слов’янськ
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий-суддя Геєнко М.Г.
при секретарі-Горічєва С.В.
за участю:
позивач- Добриніна Т.І.
представника позивача- Орлов О.А.
відповідач- Безверхий Г.І.
представник відповідача- Кулініч С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та просить задовольнити свої вимоги. На їх обґрунтування вказує, що 10.07.09р. між нею та відповідачем був укладений спадковий договір на належні їй, на праві приватної власності, 6/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та даний договір був посвідчений державним нотаріусом Причепа В.Р. 1-ї Слов’янської державної нот.контори Донецької області.
Згідно п.6 договору, за згодою сторін, на відповідача поклалися обов’язки: прати постільну білизну та прибирати у квартирі; готувати обід на прохання відчужувача; у разі хвороби забезпечувати відчужувача ліками згідно рецептів лікарів, незалежно від їх вартості; у разі смерті відчужувача поховати прах на кладовищі м.Слов’янська.
Спочатку відповідач сумлінно виконував покладені на нього обов’язки, а з січня 2010р. до їх виконання став недбало ставитись: відмовляється прати постільну білизну, прибирати у квартирі, готовити обіди, не забезпечує ліками коли вона хворіє. Крім цього, вважає, що згідно умов договору позивач повинен саме особисто виконувати оговорені у договорі роботи, а не залучати для цього інших осіб (для прибирання квартири, готування обідів, прання білизни).
За таких обставин просить розірвати вказаний спадковий договір внаслідок невиконання відповідачем умов договору.
У судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та вказав, що дійсно між ним та позивачкою був укладений оскаржуваний договір і він, згідно умов договору, сумлінно виконує покладені на нього обов’язки. Для прання білизни, прибирання у квартирі, приготування обідів (на вимоги позивачки) він дійсно залучав своїх знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_5 Коли позивачка хворіла, він за власний кошт забезпечував її потрібними ліками, організовував належний нагляд у лікарні.
З часу звернення до суду з заявою про розірвання договору, позивач всіляко ухиляється від його допомоги, тим самим бажаючи скласти враження щодо його несумлінності. Вважає причиною такої поведінки позивачки те, що на теперішній час за нею спробує наглядати бувша невістка, під впливом якої вона знаходиться.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши інші докази надані сторонами, приходить до переконання щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 внаслідок їх безпідставності, за наступних обставин.
Так, як було належним чином встановлено у судовому засіданні та не заперечують сторони, між позивачем та відповідачем, у відповідності до вимог ст.ст.1302-1304 ЦК України, був укладений спадковий договір, предметом якого є належні позивачці, на праві приватної власності, 6/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та даний договір був посвідчений державним нотаріусом Причепа В.Р. 1-ї Слов’янської державної нот.контори Донецької області, реєстровий № 1-1377 від 10.07.09р.
Як на те вказує ст. 1302 ЦК України, важливою умовою такого договору є виконання обов’язків набувачем (відповідачем по справі).
Так, згідно п.6 вищеозначеного договору, на відповідача, за згодою сторін, покладалися обов’язки:
- прати постільну білизну та прибирати у квартирі;
- готувати обід на прохання відчужувача;
- у разі хвороби забезпечувати відчужувача ліками згідно рецептів лікарів, незалежно від їх вартості;
- у разі смерті відчужувача поховати прах на кладовищі м.Слов’янська.
Сторони не заперечували факту сумлінного ставлення відповідача до виконання вказаних обов’язків з моменту укладення договору та до січня 2010р.
Між іншим, суд розцінює як не відповідаючими дійсності посилання позивача, що з січня 2010р. відповідач став ухилятись від належного виконання умов договору: відмовляється прати постільну білизну, прибирати у квартирі, готовити обіди, не забезпечує ліками коли вона хворіє, так як це спростовується доказами по справі.
Так, свідок ОСОБА_4 прямо вказала, що вона особисто, на прохання відповідача, з жовтня 2009р. готувала три рази на тиждень обіди для позивачки з продуктів, що придбав позивач. Разом з відповідачем вона була неодноразово у квартирі позивачки- там було чисто та охайно.
Свідок ОСОБА_5, будучи цивільною дружиною відповідача, за проханням останнього, кожен день була у позивачки, де прала її білизну, годувала, у квартирі прибирала як вона сама так і працівник соц.допомоги ОСОБА_4.
Суд приймає до уваги пояснення вказаних свідків, розцінює їх як правдиві, що знаходять своє ствердження у інших доказах по справі та не суперечать ним.
Так, згідно довідки терапевтичного відділення КЛПУ «Міська лікарня № 2» позивачка знаходилась на стац. лікуванні у відділені з 16.04.09р. по 1.05.09р. та з 4.01.10р. по 22.01.10р., приймала ряд ліків. Вона була доставлена на стац.лікування ОСОБА_2, ним же придбались ліки, забезпечувалась ОСОБА_1 харчуванням, наглядом, а також її доставкою додому з лікарні власним транспортом (л.д.29).
Згідно копії договору № 07-13а/141 від 24.07.06р. позивач отримує також безкоштовно соціальні послуги з територіального центру соціальних послуг УПСЗН Слов’янська, де також зазначені роботи як: закупівля продуктів та доставка їх додому; ведення та обслуговування домашнього господарства; послуги пральні; генеральне прибирання приміщень та простий ремонт житлових та допоміжних приміщень, інші соціальні послуги, хоча, згідно п.6.5 вказаного договору, при укладанні «договору пожиттєвого утримання» повинна у 5-ти денний термін повідомити про це Центр, що позивач, як підтвердила у суді, приховала, так як вказані дії тягнуть за собою відшкодування завданих збитків Терцентру за безкоштовне обслуговування (п.4.6 договору).
Суд вважає безпідставним посилання позивача, як на підставу розірвання спадкового договору, що відповідач особисто сам не прав білизну позивачки, не прибирав у її квартирі та не готував особисто обіди. Ці всі роботи, як те не заперечувала і позивач, зазначаючи, що їх виконували жінки відповідача, фактично виконувались, саме кінцевий результат умов договору- виконання перелічених робіт є обов’язком відповідача, який він, на переконання суду, сумлінно виконував.
Якщо слідкувати логіки позивача, то відповідач, при настанні смерті позивача, має обов’язок самостійно, без будь якої допомоги (щоб не порушити умови договору) ховати прах позивачки на кладовищі, що на переконання суду є несинітницею.
Пояснення свідка ОСОБА_6- перша невістка позивачки, суд не приймає до уваги, так як вся природа її свідчень базується на розповідях їй позивачки, що не може, на переконання суду, бути належним чином доказом для встановлення дійсно мавших місце подій.
Крім цього, невиконання відповідачем, з часу звернення позивачки до суду і до теперішнього часу, обумовлених договором обов’язків, так як від цього ухиляється позивач, вказуючи, що вона не бажає цього, на переконання суду не є підставою для розірвання спірного договору, так як ці обов’язки, згідно п.6 договору, покладаються на відповідача лише саме за згодою сторін.
Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до переконання щодо відсутності будь яких підстав щодо розірвання спірного спадкового договору на вимогу позивача з зазначений нею підстав, внаслідок чого в задоволені позову відмовляється.
Керуючись ст.ст. 1302, 1305, 1308 ЦК України, постанова Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», 10, 60, 202,203, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-
Р І Ш И В:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, відмовити за відсутністю підстав для задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайонний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М.Г. Геєнко.