Справа № 2- 7749/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1.   листопада 2010 року                                                                                                 м. Сімферополя

   Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:                    

Головуючого судді                                               Кагітіної І.В.,

при  секретарі                                                       Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів про зобов'язання забезпечити житлом,

                                                                                     ВСТАНОВИВ:

          01.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов'язання забезпечити її, як суддю Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим, та членів її родини житлом шляхом надання для проживання благоустроєної  квартири в м. Сімферополі.

        Позовні вимоги вмотивовані тим, що Указом Президента України від 13 травня 2009 року 319/2009 ОСОБА_1 призначена у місцевий загальний суду на посаду судді Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим. Наказом начальника Державної судової адміністрації України АР Крим від 15.06.2009 року її прийнято на посаду судді Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим, яку вона обіймає на теперішній час. Житла в м. Сімферополі вона не має, у зв’язку з чим рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради за № 2546 від 11.09.2009 року позивач була прийнята на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. В силу вимог п.п. 7,8 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" не пізніш як через шість місяців після обрання суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку за місцем знаходження суду. Відповідно до ст. 49 Житлового кодексу України суддя має право на додаткову жилу площу у вигляд додатково кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів додатково. Однак до теперішнього часу позивач житлом не забезпечена. Таким чином, на підстав викладеного, позивач просить зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради забезпечити її, як суддю Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим, житлом шляхом надання для проживання благоустроєної квартири в м.Сімферополі АР Крим, яка буде відповідати санітарним та технічним вимогам відповідно до ст. ст. 46, 47-49 ЖК УРСР та ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням додаткової житлової площі, та надати ордер.

          Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належно, в письмовій заяві до суду просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з наведених вище підстав.

          Представник відповідача виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, просили розглядати справу у їх відсутність. У письмових запереченнях  просили позов задовольнити частково в частині покладення обов’язку надати трьохкімнатну квартиру, яка буде відповідати санітарним нормам, проте у порядку черговості.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, враховуючи письмові заперечення відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

        Завданням цивільного судочинства, на підставі статті 1 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.  

        Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

         Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

        На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких між сторонами та іншими особами, як беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

        По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

        Відповідно до ст.127 та частини першої статті 128 Конституції України Указом Президента України за № 319/2009 від 13 травня 2009 року ОСОБА_1 була призначений на посаду судді Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (а.с.3).

        Згідно з наказом начальника Державної судової адміністрації України в АР Крим від 15.06.2009 року позивач прийнята на посаду судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим (а.с.5).

        На підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 11.09.2009 року за № 2546 ОСОБА_1 прийнята на квартирний облік з сім’єю у складі: чоловіка – ОСОБА_3, доньки ОСОБА_4, сина – ОСОБА_5 (а.с.6 ).

        Положеннями ст. 47 Конституції України, ст. 9,31 Житлового Кодексу України передбачено право громадян на житло, в т.ч. шляхом забезпечення ним органом місцевого самоврядування.

        Як вбачається п.37 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов надання їм приміщень (затверджених Постановою РМ УРСР Української Республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року 470) передбачено, що жилі приміщення надаються особам за місцем перебування їх на квартирному обліку.

        Відповідач, у відповідності до ст.ст.15, 18, 26, 41, 51, 56 Житлового Кодексу України та ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " зобов'язаний приймати участь у забезпеченні громадян житлом і наділений достатніми повноваженнями для забезпечення громадян житлом.

        В силу вимог п.п. 7,8 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", які діють на підставі пункту 2 підпункту 1 розділу Х Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, та ст.ст.47, 49 Житлового Кодексу України, відповідач зобов'язаний був забезпечити позивача в шестимісячний термін благоустроєним житлом, проте, у визначені строки покладеного на нього обов'язку не виконав, чим порушив право позивача на житло.

        Площа квартири, на яку претендує позивач, повинна бути їй надана із урахуванням вимог, передбачених п.8 ст.44 Закону України " Про статус суддів", відповідно до яких суддя має право на додаткову площу, згідно до положень ст. 49 ЖК України, на підставі якої суддя має право на додаткову жилу площу у вигляді кімнати або в розмірі 10 квадратних метрів.

        При ухваленні рішення суд приймає до уваги те, що забезпечення позивача житлом, відповідно до ст.126, 130 Конституції України, п.п. 7,8 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", ст. 47 ч.4 п.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року  буде утвердженням реального забезпечення гарантії незалежності судді, як необхідної умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім справедливим судом.

        Крім того, положення п.п. 7,8 статті 44 Закону України "Про статус суддів", який діє на підставі пункту 2 підпункту 1 розділу Х Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, та статей 22, 64, 126 Конституції України закріпили конституційний принцип гарантованості здобутих конституційних прав свобод, через вимогу неможливості їх скасування або звуження, в тому числі щодо норм, які визначають матеріальне і соціальне забезпечення суддів. До того ж, Конституційний Суд України заборонив, при прийнятті нових законів скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення (п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 р. 8-рп/2005).

            У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року вказано, що судді вправі оскаржити в судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, якщо з їх вини не забезпечується виконання вимог статей 44, 45 Закону України "Про статус суддів" та інших нормативно-правових актів України, якими передбачено гарантії незалежності суддів.

      З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити її житлом шляхом надання для проживання благоустроєної квартири підлягають задоволенню, оскільки право позивача повинне бути захищене та відновлене у необхідному обсязі через ухвалення судом рішення про зобов'язання відповідача забезпечити позивача та членів її родини житлом, яке за своїм статусом, санітарними та технічними нормами буде відповідати вимогам ст.44 Закону України "Про статус суддів" та ст.ст. 46, 47-50 Житлового Кодексу України, оскільки вчинення вказаних дій знаходиться у межах компетенції відповідача.

Доводи представника відповідача про неможливість надання позивачу ОСОБА_1 квартири в зв'язку з відсутністю житла та у порядку черговості, не заслуговують на увагу, оскільки обов'язок надати житло не пов'язується з цим.

На підстав ст.ст. 22, 64, 47, 126, 130 Конституції України; п.п. 7, 8 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", п.8 ч.4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , ст.ст. 9, 15,18,26,41,46,47-50,51,56 ЖК України; п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року, ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", п.37 Правил обліку громадян, як потребують поліпшення житлових умов і надання їм приміщень, затверджених постановою РМ УРСР Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року 470, керуючись ст.ст. 3,10,11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд,-

                                                                                       ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

          Зобов'язати Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради народних депутатів забезпечити суддю Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 та членів її родини житлом - упорядкованою квартирою в м. Сімферополі, яка буде відповідати санітарним та технічним вимогам та з урахуванням додаткової житлової площі 10 кв.м. – у відповідності з вимогами ст.44 Закону України "Про статус суддів" та ст.ст. 46, 47-50 Житлового Кодексу України, та видати ордер.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Київський районний суд м. Сімферополь АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

Суддя: