№2- 7681/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року                                                         м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючої судді                     Кагітіної І.В.,

при секретарі                            Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

 Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 квітня 1997 року між сторонами було укладено шлюб, проте на цей час подальше спільне життя неможливе у зв’язку з різними поглядами на життя. Подружніх стосунків сторони не підтримують тривалий час. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. Родина розпалась остаточно, майнових спорів на цей час між подружжям не має. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позов.

Сторони у судове засідання не з’явились, позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позивач телефонограмою також просив розглядати справу за його відсутністю, зазначив, що позов визнає, обидва просили розірвати шлюб.

З’ясувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що позивач з відповідачем перебувають у шлюбі з 19 квітня 1997 року, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Сімферополя АРКрим  (актовий запис за №177). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., яка проживає із позивачкою.

Шлюбно-сімейні відносини між сторонами на цей час припинені, внаслідок того, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного, та тривалий час проживають окремо. Спорів про сумісне майно, на цей час, не має, відповідних позовних вимог сторонами заявлено не було.

З’ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо.

На стягнення судових витрат позивач не наполягала, просила залишити їй прізвище «ОСОБА_2».

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 111, 112, 115 СК України, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 квітня 1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Сімферополя АРКрим  (актовий запис за №177) – розірвати.

При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити прізвище: чоловіку – «ОСОБА_2», дружині -  «ОСОБА_1».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати  до Київського відділу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: