Справа № 2-6615/2010р.

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня  2010 року                                      м.Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого судді – Кагітіної І.В.,

при секретарі –         Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні кімнатою, -

встановив:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду  із зазначеним позовом, в обґрунтування яго вказує, що відповідачі по справі, будучи співвласниками ? часток трикімнатної квартири АДРЕСА_1 перешкоджають їй, як власниці 1\4 частки цієї квартири, у користуванні належним майном. Позивачка посилається на висновок експертизи, за яким визначено єдиний варіант виділу ? частки зазначеної квартирі  у вигляді житлової кімнати №6 площею 9,5 кв.м., що встановлено рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 24.09.2009 року.  Проте позивачка не може користуватись цією кімнатою, оскільки відповідачі по справі у ній мешкають та не видають ключів від квартири. На підставі наведеного, позивачка просить усунути перешкоди з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні кімнатою №6 площею 9,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів та членів їх сімей та інших осіб з зазначеної кімнати, звільнення кімнати від їх особистих речей, забезпечення безперешкодного доступу до квартири з виданням дублікату ключів та вселення позивачки у зазначену кімнату.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, оскільки відповідачі перешкоджають ОСОБА_1 у користуванні квартирою.

Відповідачі по справі проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність, оскільки жодних перешкод позивачці, на цей час,  вони не чинять.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 є власницею 1\4 частки квартири АДРЕСА_1, власниками інших  ? частки  є відповідачі по справі у наступних частках: ОСОБА_2 належить 1\4 частка квартири, ОСОБА_3 – 2/4 частки, що сторонами не оспорено.

Зі змісту позовних вимог убачається, що позивач ставить питання про усунення перешкод у праві користування спірною квартирою, а саме кімнатою №6.

Відповідно до ст. 391  ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З аналізу зазначеної статті убачається, що право заявляти таку вимогу виникає, якщо буде встановленого наявність перешкод у користуванні власністю.

Між тим, позивачем на підтвердження своїх доводів не надано доказів вчинення будь-яких дій відповідачами щодо перешкод їй у користуванні майном визначеним у позові шляхом. З пояснень відповідачів встановлено, що  ОСОБА_1 у квартирі не з’являлась, вимог про вселення, надання ключів, звільнення конкретної кімнати не заявляла.  Тільки її представник ОСОБА_4 проводив з ними переговори щодо можливого вирішення питання про передачу іншого майна замість частки позивачки у квартирі.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що він планує заселити у спірну кімнату свого сина суд не бере до уваги, як доказ наявності порушення прав позивача,  оскільки зазначених обставин, на час, розгляду справи не встановлено.

 Між тим, у відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, у тому числі, з цивільних відносин.

Отже суд не може приймати рішення на майбутнє на підставі припущень щодо порушення чи не порушення прав позивачки.

Крім того, позивач ставить питання про усунення перешкод у користуванні конкретною кімнатою у квартирі. Між тим, доказів того, що співвласники досягли згоди про здійснення права спільної часткової власності саме таким чином або мається відповідне судове рішення про визначення порядку користування квартирою,  виділ частки зі спільної часткової власності  у матеріалах справи не міститься. Не заявлено таких позовних вимог і у цьому судовому процесі.

З пояснень представника позивача убачається,  що ОСОБА_1  ставиться саме питання про усунення перешкод у користуванні кімнатою, яка була виділена на підставі висновку експерта №928 судової будівельно-технічної експертизи від 07.10.2002 року по постанові Київського районного управління юстиції м. Сімферополя з примусового виконання виконавчого листа №1-208, виданого Бахчисарайським районним судом, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 24.09.2009 року.

Зі змісту зазначеного рішення суду убачається, що воно стосувалось визнання незаконними дій державного виконавця щодо реалізації 1\4 частки квартири та скасування свідоцтва про право власності, а не виділу частки з спільної часткової власності.

Відповідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на встановлені обставини, викладені норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в межах, які заявлені, на цей час, не підлягають задоволенню, що виключає і можливість розподіл судових витрат у порядку ст. 88 ЦПК України

На підставі ст. ст.358, 364, 391  ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд , -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 про усунення перешкод з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві користування кімнатою №6 - 9,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, членів їх родини та інших осіб з кімнати №6 - 9,5 кв.м., звільнення кімнати від особистих речей відповідачів, вселення ОСОБА_1 у кімнату №6 - 9,5 кв.м., забезпечення безперешкодного доступу до квартири та передачі дублікату   ключів від вхідної двері – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: