П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а-295 /10
13 грудня 2010 року смт. Любешів
Суддя Лбешівського районного суду Гладіч Н.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій і стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Любешівського ї районної державної адміністрації недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою. Просить суд визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 рік в розмірах передбачених ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з останнього недоплачені кошти у розмірі 12360 грн.
В позовній заяві зазначає, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна була отримати від відповідача щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, натомість управлінням праці та соціального захисту населення Любншівської районної державної адміністрації їй виплачена допомога на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 120 грн., 2008 – 120 грн, 2009 рік – 120 грн., 2010 рік 120 грн., на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважає дії відповідача протиправними, оскільки останні суперечать ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки повинна складати п’яти мінімальним заробітним платам на час виплати.
Ухвалою судді від 19 листопада 2010 року позов в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманих коштів на оздоровлення за 2007-2009 роки залишено без розгляду.
Відповідач адміністративний позов не визнав. У своїх запереченнях Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації зазначає,що використаннф коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відбувається відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року. Згідно з п.4.4. вказаного порядку виплата щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться за постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07. 2005 року „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і становить для інвалідів другої групи 120 грн. З цих підстав вважають, що них дії є правомірними та просять в позові відмовити.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивачці встановлена друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено випискою до довідки серії МСЕ № НОМЕР_2.
Управлінням праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації 24 березня 2010 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120 грн. за 2010 рік.
05 жовтня 2010 року позивачка звернулася з заявою на адресу відповідача щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Листом №131998/1.4 від 26.10 2010 року, за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Софіївської районної державної адміністрації, останній відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, постанову Кабінету Міністрів України №299 від 07.04.2010 року (а.с. 5).
Правовий статус потерпілих він наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідів 2 групи визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 р.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 цього Закону, позивач, як інвалід 2 групи, має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, частиною 7 ст. 48 Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений, встановлений Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зменшувати встановлені останнім розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст. 67 зазначеного закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У вказаному законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права наданого вказаним законом, є безпідставним.
Як встановлено в судовому засіданні, одноразова допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн., як інваліду 2 групи за 2010 рік виплачена ОСОБА_1 в березні 2010 року, тобто після ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Таким чином, Управлінням праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації допущена протиправна бездіяльність, що виразилась у не донарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню за вказаний період.
В 2010 році виплати щорічної допомоги на оздоровлення потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС інвалідам 2 групи регламентувались Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 р. Тому бездіяльність відповідача, яка виразилась у не донарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є протиправною.
Враховуючи наявність у позивача передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, та передбаченого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не виходить за межі позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 у частині вимоги про стягнення недоплачених сум та приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Любешівському районної державної адміністрації донарахувати відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 2 групи за 2010 рік та забезпечити виплату цих коштів.
Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд вважає за необхідне судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 92 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 94, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст. 105, ст.ст. 158 - 160, 161 - 163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій і стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік -задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації виплатити одноразову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст.48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації донарахувати відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 2 групи (перша категорія) за 2010 рік з розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплат які були проведені за даний період та забезпечити виплату цих коштів.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Головуючий / підпис/ Н.І.Гладіч
З оригіналом вірно.
Суддя Любешівського
районного суду Н.І.Гладіч