Справа № 2а-1847/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Гайсинський районний суд Вінницької області у складі судді Дєдова С.М., розглянувши у скороченому провадженні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановив:
12.11.2010 до суду заявлено позов, вимоги якого мотивовано тим, що позивачка як постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії та проживаюча в зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацююча пенсіонерка відповідно до статей 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком і доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідачем такі виплати їй виплачувались і виплачуються в неповному обсязі, на її вимогу здійснити їх перерахунок відповідно до чинного законодавства та провести відповідні виплати їй було відмовлено, що порушує законне її право; просила визнати бездіяльність відповідача в частині відмови в перерахунку та виплаті їй додаткової пенсії і доплати до пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону, зобов’язати відповідача з 12.05.2010 р. здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з урахуванням проведених виплат та щомісячно здійснювати нарахування та виплату таких виплат у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону з урахуванням встановлених чинним законодавством розмірів мінімальної пенсії та мінімальної заробітної плати.
Відповідач письмово просив у позові відмовити через помилкове застосування позивачкою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру мінімальної пенсії за віком з огляду на поширення її лише на правовідносини щодо визначення мінімального розміру призначеної за цим законом пенсії, порядок обчислення та виплати передбачених Законом 1 надбавок до пенсій наразі не врегульований внаслідок нечинності ст.ст. 39, 51 Закону 1.
З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає, що позов підлягає повному задоволенню з таких міркувань.
Доведено, що ОСОБА_1 відноситься до четвертої категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року додаток № 1 п.4 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, і має право відповідно до Закону на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної зарплати, такі виплати відповідачем їй у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувались і виплачуються в неповному обсязі, хоча за Законом обмежені бути не можуть.
Спірні правовідносини у системному взаємозв’язку регулюються:
- ч. 2 ст. 39 Закону (в редакції Закону до 31.12.2007 р.), за якою, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами за конституційними нормами, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата;
- ст. 51 Закону (в редакції Закону до 31.12.2007 р.), за якою, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами за конституційними нормами, особам, віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком;
- ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пунктів 24-34 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення розміру пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених Законом визнано неконституційними;
- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;
- п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади", згідно з яким не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод;
- ч. 7 ст. 9 КАС України у взаємозв'язку зі ст.ст. 180, 181 СК України, за якими захист порушеного права особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з дня звернення до суду до дня припинення такого права має здійснюватися аналогічно випадкам протиправної бездіяльності батьків у ненаданні законного утримання дитині, така позиція відповідає змісту ч.3 ст. 162 КАС України про право суду визначити спосіб гарантованого захисту прав людини і громадянина від порушень зі сторони суб'єктів владних повноважень, вона повністю узгоджується з приписами ст. 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права кожного на ефективний засіб юридичного захисту.
Оскільки, ОСОБА_1, яка відноситься до четвертої категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, зареєстрована і постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до статей 39, 51 Закону передбачено щомісячно отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком і доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідачем така пенсія й доплата до пенсії позивачці у межах шестимісячного строку позовної давності, на час вирішення справи в суді виплачувались і виплачуються в неповному обсязі, то задля захисту законних прав позивачки, суд визнає за необхідне визнати бездіяльність відповідача протиправною в частині ненарахування та невиплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю і доплати до пенсії в повному обсязі, зобов'язати його перерахувати та виплатити позивачці додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», за шість місяців до дня звернення до суду,- з 12.05.2010 р. по 12.11.2010 р. - з урахуванням проведених виплат, а також щомісячно здійснювати нарахування і виплату їй додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю і доплати до пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону, починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права; зазначена правова позиція в повній мірі реалізовує право позивачки на ефективний засіб юридичного захисту, тому що позбавляє її необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий час.
Заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом передбачених ч. 1 ст. 2 КАС України завдань, та ч. 4 ст. 9 КАС України щодо обов'язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили; твердження відповідача про неможливість застосування щодо спірних правовідносин ч. 1 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на викладену в ч. 3 ст. 28 цього Закону заборону є помилковим через відсутність в ній обмежень для розрахунку пенсії передбаченої Законом для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заперечення підтверджують також тривалість, сталість і безстроковість протиправної бездіяльності відповідача і саме ці її ознаки визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язанням відповідача щомісячно виконувати Закон до дня припинення права, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку встановлення розміру мінімальної пенсії за віком, відповідач має нараховувати і виплачувати позивачці додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови її розміру та доплати пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру такої зарплати.
Судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки сторони у справі звільнені від їх сплати.
Висновки суду, крім правових позицій сторін, підтверджуються ще й таким:
- паспортом громадянина України серії АА НОМЕР_1, з якого видно, що ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.7);
- пенсійним посвідченням НОМЕР_2, з якого видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.9);
- посвідченням серії В-ІІ НОМЕР_3 з якого видно, що ОСОБА_1 відноситься до 4 категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (а.с.10);
- довідкою УПФУ в Гайсинському районі, з якої видно, що за шість місяців до дня звернення до суду й на час вирішення справи в суді ОСОБА_1 додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю і доплата до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю виплачувалась та виплачується в неповному обсязі (а.с.18).
Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71, 183-2 КАС України, суд, –
Постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині ненарахування і невиплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком й доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за шість місяців до дня звернення до суду - з 12.05.2010 р. по 12.11.2010 р. - з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», за шість місяців до дня звернення до суду - з 12.05.2010 р. по 12.11.2010 р. - з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області щомісячно виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,- 15% мінімальної пенсії за віком, - із встановленого чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12.11.2010 р.,- дня звернення до суду, - і по день припинення такого права позивачки.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області щомісячно виплачувати ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,- однієї мінімальної зарплати, - із встановленого чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 12.11.2010 р.,- дня звернення до суду, - і по день припинення такого права позивачки.
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Гайсинський районний суд протягом десяти днів.
Суддя: