Справа № 2-а-12059-2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Гусинського М.О.,
при секретарі Моїсеєвої О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Слов’янську адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Щіпкова Євгенія Ігоровича, ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання дій незаконними, зупинення дії постанови, -
В С Т А Н О В И В:
13.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до інспектора ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Щіпкова Є.І., ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання дій незаконними, зупинення дії постанови, обґрунтувавши свої вимоги тим, що за його запитом 30.11.2010 року він отримав постанову про адміністративне правопорушення АА № 423348 від 21.08.2010 року, згідно якої він скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 127 ч. 1 КпроАП України і на нього накладене адміністративне стягнення у розмірі 55 грн.
З зазначеною постановою ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, за наступних обставин: вважає, що він не скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 127 КпроАП України а інспектор не мав права складати постанову на місці.
Просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення АА №422248 від 21.08.2010 року, визнати дій незаконними, зупинити дії постанови.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач Щіпков Є.І. та представник ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві до суду не з’явились, відомостей про причини своєї неявки до суду не надали, ніяких відомостей по справі до суду не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню за наступних підстав:
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 283 КпроАП України постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ст. 284 КпроАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 285 КпроАП України, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
У резолютивній частині постанови АА № 423348 від 21.08.2010 року зазначено: "притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп.", що відповідає вимогам п. 1 ст. 284 КпроАП України та містить висновок про його винність у скоєні цього адміністративного правопорушення.
В тексті постанови зазначено місце, день, час скоєння правопорушення; місце, день, час складання постанови; правова норма, яка порушена; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та про особу, яка склала постанову, відповідно до чого суд приходить до висновку про те, що постанова також відповідає усім вимогам, передбаченим ст. 183 КпроАП України.
Розмір покарання за ст. 127 ч. 1 КпроАП України відповідно до санкції цієї статті призначено у мінімальному розмірі, що також свідчить про врахування під час складання постанови матеріального стану правопорушника, його відношення до скоєного правопорушення.
Відповідно до ст. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта власних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумпції вини суб’єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.
Отже, застосування принципу презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі. Невиконання обов’язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє суд від обов’язку ухвалити справедливе рішення.
Відповідно до ст. 289 КпроАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Таким чином ОСОБА_1 пропустив строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Розглядаючи справу, суд приходить до висновку про те, що під час складання постанови серії АА № 423348 про адміністративне правопорушення 21.08.2010 року не було порушено вимог КпроАП України, так, як зі змісту постанови слідує, що правопорушення було виявлено саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до адміністративної відповідальності притягнуто пішохода ОСОБА_1; по справі винесена постанова, яка відповідає вимогам ст. 284 КпроАП України.
Позивач ОСОБА_1 не довів того, що він користується імунітетом і його неможливо притягнути з цієї підстави до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до переконання про те, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 127 ч. 1 КпроАП України 21.08.2010 року ОСОБА_1 як пішохода є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам законодавства України, відповідно до чого позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття адміністративної справи задоволенню не підлягають.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого позивачем була оскаржена постанова (ст. 293 КпроАП України), не передбачено визнання дій інспектора ДПС по складанню постанови незаконними, передбачено тільки скасування постанови та закриття справи.
Розглядаючи справу суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зупинення дії постанови з метою забезпечення позову, так, як на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а не інше покарання, що у разі сплати позивачем цього штрафу у разі скасування постанови можливо повернення суми сплаченого штрафу позивачеві з бюджету держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 254, 258, 283, 284, 287-293 КпроАП України, ст.ст.17, 18, 69, 71, 158-163 КАС України, п. 16.2 ПДР України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Щіпкова Євгенія Ігоровича, ДПС Полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання дій незаконними, зупинення дії постанови відмовити у зв'язку із відсутністю підстав.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.О.Гусинський