Справа № 2-6490/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року                                                                                       м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.

при секретарі – Альберті О.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кизим Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування: Служби у справах дітей виконавчого комітету Димитровської міської ради про оспорювання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача органу опіки та піклування: Служби у справах дітей виконавчого комітету Димитровської міської ради про оспорювання батьківства в обґрунтування якого вказав, що він 11.06.2004р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_3. 28 травня 2007р. його дружина народила сина ОСОБА_4 та 27.06.2007р. зареєструвала факт його народження у відділі РАЦС. Оскільки він не розлучався з ОСОБА_3, батьком народженої дитини згідно ч.1 ст.122 СК України записано його. Однак він з цим не згоден з наступних підстав. 12 липня 2005р. його було засуджено Южноукраїнським міським судом Миколаївської області до позбавлення волі строком на 5 років. З 10 травня 2005р. по 3 жовтня 2008р. він відбував покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби. У ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина – ОСОБА_3 померла і лише після її смерті він дізнався, що у неї є син, батьком якого записаний він, оскільки постало питання про утримання дитини. Бути батьком народженої нею дитини він не може, оскільки на час зачаття знаходився у місцях позбавлення волі. У зв’язку з вищевикладеним просить виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження сина.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позові наполягає.

Представник відповідача пояснила суду, що позов визнає. Восени 2010р. до них звернулася бабуся дитини – ОСОБА_5, тому що матір померла. Ними був зроблений запит про батька дитини, та виявилося, що батьком дитини є позивач як чоловік померлої. Реєстрацію дитини проводила бабуся. На підставі свідоцтва про шлюб позивача, був зроблений запис про батька дитини. За інформацією Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, позивач на той час знаходився у місцях позбавлення волі. Тому вважають за доцільне виключити запис про батьківство позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач уклав шлюб з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 шлюб зареєстровано у відділі реєстрації цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 95 (а.с.8). Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.9).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3., смерть зареєстровано у відділі РАЦС Димитровського міського управління юстиції Донецької області 05.07.2010р., актовий запис № 462 (а.с.10).

Згідно довідки про звільнення, позивач відбував покарання у вигляді позбавлення волі в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 10.05.2005р. по 03.10.2008р. (а.с.11).

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є матір’ю померлої ОСОБА_3 У доньки є дитина – ОСОБА_4 2007р.н. Дитина знаходиться зараз з нею. Донька була у шлюбі з позивачем. Позивача записали батьком, тому що донька не розійшлася з позивачем. Але насправді донька співмешкала з іншим чоловіком. Коли вона реєструвала народження дитини, вона сказала працівникам РАЦСу, що позивач не є батьком дитини, оскільки знаходиться у тюрмі, але вони записали все рівно його батьком, оскільки він перебував у зареєстрованому шлюбі з донькою. Прізвище співмешканця доньки не пам’ятає. Донька мешкала зі співмешканцем саме у період зачаття дитини. Співмешканець помер у попередньому році, а донька у цьому, вони обидва займалися наркотиками. Позивач узнав, що на нього записана дитина, тому що вона сама йому подзвонила і позивач приїхав до них і вони прийшли до РАЦС. Але тут сказали, що він повинен все зробити за місцем свого проживання.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_3 була розписана з позивачем. Потім його посадили у тюрму, ОСОБА_3 приїхала жити у м.Димитров до матері. Тут вона зустрілася з чоловіком-наркоманом, прізвище якого не знає. Від цього наркомана народився син ОСОБА_7. Потім, спочатку помер цей наркоман, а потім і сама ОСОБА_3. Останній час ОСОБА_3 мешкала у матері.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона хрестила цього сина і вона знає, що це не син позивача. Вона це знає, тому що про це казала ОСОБА_8, у той час позивач сидів у тюрмі. Це син співмешканця ОСОБА_8, цей співмешканець вже помер. Наталія не розводилася, тому що позивач мешкав далеко і на це потрібні гроші.

Згідно ст.136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч.1 ст.123 СК України. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, свідків та матеріалів справи, вбачається, що батьківства позивача щодо дитини виключено, оскільки позивач знаходився у місцях позбавлення волі, дитина ще не досягла повноліття. Суду не надано доказів щодо того, що позивач в момент реєстрації народження знав, що він не батько дитини.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.136 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до органу опіки та піклування: Служби у справах дітей виконавчого комітету Димитровської міської ради про оспорювання батьківства задовольнити.

Виключити відомості про батька, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 з актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, № 219 від 27.06.2007 року, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя