Справа № 2-а-/4902010 р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про виплату на її користь нараховану щомісячну державну соціальну допомогу, як «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та виплатити ти недоплачену надбавку до пенсії, як «дитині війни» за період з 2009 року по 2010 рік,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про виплату на її користь нараховану щомісячну державну соціальну допомогу, як «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та виплатити ти недоплачену надбавку до пенсії, як «дитині війни» за період з 2009 року по 2010 рік.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що належить до категорії громадян, на яку поширюються пільги та гарантії, що передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2009 року зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі нарахувати їй недоплачену щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення. Дані кошти управлінням Пенсійного фонду йому не виплачено.
Просить суд стягнути з відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі в його користь недоплачену до пенсії щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Крім того, таке підвищення їй в період з січня 2010 року по жовтень 2010 року нараховувалося і виплачувалося частково в розмірі 10 % мінімальної пенсії.
Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 2009 року по 2010 рік.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в порядку скороченого провадження на підставі наявних доказів.
Відповідач згідно письмового заперечення, позов визнав лише в частині виплати нарахованої надбавки до пенсії як дитині війни, в іншій частині просив відмовити з наступних підстав. Вказав, що позивач з 1.01.2008 року отримує підвищення до пенсії в розмірі 47 грн., з 1.04.2008 року – 48,10 грн., з 1.07.2008 року – 48,20 грн., з 1.10.2008 року – 49,80 грн. Одночасно зазначили, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат, пов’язаних із застосуванням цього Закону проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Посилання на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з цим в позові просили відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «дитин війни» і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги. Цьому конституційному праву громадян кореспондує обов’язок держави щодо виплати відповідних грошових коштів.
Відповідно до ст.ст. 6, 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Тому, суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому, відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може брати на себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2009 року зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14.09.2010 року, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2009 року - залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що слід зобов’язати відповідача виплатити позивачу підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни», з врахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.
Ухвалою суду від 28.10.2010 року позивачу відмовлено в поновленні строку для звернення до суду із заявленими вимогами за період з 01.01.2009 року до 27.04.2010 року. Позовні вимоги в цій частині залишено без розгляду.
Отже, враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинною у наведеній вище редакції протягом 2009 року, та є чинною у 2010 році, позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати державної соціальної допомоги дитині війни з 27.04.2010 року по 27.10.2010 року підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 27.04.2010 року по 27.10.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.
Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць, з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня прийняття і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Ківерцівського районного суду В.В. Корецька