Справа № 2-а-522/2010 р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 2009 року по 2010 рік включно,
в с т а н о в и в :
01.11.2010 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 2009 року по 2010 рік включно.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що належить до категорії громадян, на яку поширюються пільги та гарантії, що передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таке підвищення їй в період з січня 2008 року по листопад 2010 року нараховувалося і виплачувалося частково в розмірі 10 % мінімальної пенсії.
Просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 2009 року по 2010 рік включно.
Ухвалою суду від 02.11.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про виплату надбавки до пенсії як «дитині війни» залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року до 01.05.2010 року.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 183-2 КАС України.
Відповідач згідно письмового заперечення позову не визнав просив в його задоволенні відмовити з наступних підстав. Вказав, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат, пов’язаних із застосуванням цього Закону проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Посилання на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наполягав на застосуванні до позову наслідків пропущення строків позовної давності згідно ст.ст. 99, 100 КАС України. У зв’язку з цим в позові просили відмовити.
Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову частково.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ківерцівському районі, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, а також довідкою, виданою відповідачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни») у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Тотожні положення містить ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинною у наведеній вище редакції протягом 2009 року, та є чинною у 2010 році, позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати державної соціальної допомоги дитині війни підлягають до задоволення з 01.05.2010 року по день винесення постанови.
Не підлягає задоволенню вимоги позивача щодо перерахунку та виплати державної соціальної допомоги дитині війни у період з 08.12.2010 року , тобто з дня винесення постанови, по 31.12.2010 року, тому що право на звернення до суду у позивача ще не наступило.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Тому, суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому, відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може брати на себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не беруться до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 6-14, 71, 122 ч.3, 159-163, 167, 1832, 186, Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.05.2010 року по день винесення постанови в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць, з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня прийняття і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Ківерцівського районного суду В.В. Корецька