Справа 2 – 2627/10/0408
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1. листопада 2010 р
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого – судді Сільченко В.Є.
при секретарі Коптєвій І.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и в:
0.1.1. року позивачка звернуся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визначення часток у у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати, ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року – батько ОСОБА_4.
Після смерті батьків залишилося спадкове майно – двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на правці спільної сумісної власності згідно свідоцтва про права власності № НОМЕР_1 від 23 травня 1995 року. Право власності на нерухоме майно зареєстроване у Криворізькому бюро технічної інвентаризації у книзі реєстрації № 106п-166-166.
За життя мати позивачки, ОСОБА_3, 22 грудня 1995 року склала заповіт за яким належну їй приватизовану квартиру АДРЕСА_1 заповідала позивачці ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2, в рівних частинах кожному.
Батько позивачки, ОСОБА_4, 22 грудня 1995 року теж склав заповіт за яким належну йому приватизовану квартиру за адресою АДРЕСА_1 також заповідав позивачці та відповідачці в рівних частинах кожному.
Заповіти посвідчені державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори.
Відповідачка ОСОБА_2 являється позивачці ОСОБА_1 дочкою.
Після смерті батька у встановлений законом строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з приводу оформлення прав на спадщину за заповітом.
Відповідачка на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцями, що підтверджується реєстрацією за адресою АДРЕСА_1 з 02.02.2005 року. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою , що прийняла спадщину. Визнала за позивачкою право на спадщину після смерті матері та батька.
Але отримати свідоцтва про право власності на нерухоме майно в порядку спадкування позивачка не може, оскільки частки у праві спільної сумісної власності спадкодавців, що померли, на квартиру АДРЕСА_1 за життя не визначені. З цього приводу державним нотаріусом Третьої Криворізької державної контори позивачці було рекомендовано звернутися до суду.
Тому позивачка ОСОБА_1 просить суд, визначити частки у праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 такими що є рівними у вигляді ? частині за кожним.
Відповідачка у судовому засіданні підтвердила всі обставини справи, проти позову не заперечувала, та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивачки обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року – ОСОБА_3. (а.с.7), та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року – ОСОБА_4 (а.с.8) при цьому частки у спільному сумісному майні виділені не були, що видно із свідоцтва про право власності на квартиру виданого 10 квітня 1995 року.
Кожному з власників вищезазначеної квартири належить по 1/2 частині від цілої квартири.
Відповідно до ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Як видно із свідоцтва про право власності на спірна квартира була приватизована ОСОБА_4, ОСОБА_3, тому зазначена квартира вважається спільною частковою власністю, що передбачено ст. 356 ЦК України.
Відповідно до ст. 357 ЦК України, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання майна.
Той факт , що спадкодавцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належало саме по 1\2 частині квартири АДРЕСА_1 підтвердила позивачка та відповідачка зазначивши, що вони в рівних частках володіли вказаною квартирою, і інших домовленостей між ними не існувало.
Тобто, судом встановлено, що спадкодавцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за життя, належали по 1\2 частині спірної квартири кожному, тому з урахуванням позовних вимог позивачки, суд задовольняє їх в повному обсязі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 10-11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 355-357, ст..ст. 368, 369 , 370 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно.
Виділити ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № Дз 412 від 23.06.1995 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів, право власності на нерухоме майно зареєстроване у Криворізькому бюро технічної інвентаризації у реєстрованій книзі за № 106п-166-166 за її життя.
Залишити у власності ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № Дз 412 від 23.06.1995 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів, право власності на нерухоме майно зареєстроване у Криворізькому бюро технічної інвентаризації у реєстрованій книзі за № 106п-166-166, за його життя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу .
Суддя: В.Є.Сільченко
: