Справа № 22ц - 5322/10 Головуючий у 1 інстанції – Галушка О.Г.
Категорія - 27 Доповідач - Гапончук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Данилюк В.А.,
суддів Гапончука В.В., Осіпука В.В.,
при секретарі Дуткіній Ж.П.,
з участю
представників позивача Бакая А.В., Пічугіна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Нововолинського міського суду від 27 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В позовній заяві, поданій до суду 21 жовтня 2009 року позивач покликається на те, що між банком та позичальником 21 листопада 2007 року укладено кредитну угоду про надання кредиту ОСОБА_5 Відповідач порушив зобов’язання, несвоєчасно здійснював погашення наданого йому кредиту, тому зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі. Заборгованість по кредиту станом на 13.09.2009 року становить 1 076 763, 86 грн. з урахуванням відсотків та пені. Цю суму позивач просив стягнути з позичальника ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_6 в солідарному порядку. Також просив солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.
Рішенням Нововолинського міського суду від 27 жовтня 2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача, покликаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.
В апеляційній скарзі зазначив, що судом не прийнято до уваги пояснення позивача та надані докази погашення кредитної заборгованості за відсотковою ставкою (19,0 %), а застосовано положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» від 21 січня 2010 року, які регулюють відносини кредитора та позичальника за умов збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку. Також судом не досліджено всіх обставин та фактів, які мають важливе значення у справі, що є грубим порушенням матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_5 було укладено Генеральну кредитну угоду № 014/08-11/2031, відповідно до якої кредитор на підставі цієї угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних угодах в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.
21 листопада 2007 року відповідно до Генеральної кредитної угоди між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_5 було укладено додатковий кредитний договір № 014/08-11/2031-1, за умовами якого ОСОБА_5 отримала 1400000 (один мільйон чотириста тисяч) гривень зі сплатою 13,75 відсотків річних за користування кредитом на строк до 20 листопада 2014 року та з погашенням відповідно до Графіка погашення (додаток № 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
31 липня 2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду до Додаткового кредитного договору № 014/08-11/2031-1 від 21 листопада 2007 року за умовами якої сторони вирішили збільшити з 11 серпня 2008 року розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, які надані відповідно до кредитного договору № 014/08-11/2031-1 від 21 листопада 2007 року на 5,25 пунктів, з доведенням до 19,0 відсотків річних.
Згідно цієї домовленості між сторонами були внесені відповідні зміни до кредитного договору № 014/08-11/2031-1 від 21 листопада 2007 року та Генеральної кредитної угоди.
Через невиконання ОСОБА_5 умов Додаткової угоди від 31 липня 2008 року щодо сплати відсотків за користування кредитом у збільшеному розмірі — 19,0 відсотків річних утворилась заборгованість за кредитом за розрахунковий період з 21 листопада 2007 року по 13 жовтня 2009 року в розмірі 1032495,00 грн., за відсотками в розмірі 41275,00 грн., по пені за період з 13 квітня 2009 року по 13 жовтня 2009 року (включно) в розмірі 2993,86 грн., а всього заборгованість за кредитним договором складає 1076763,86 грн.
21 листопада 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 було укладено Договір поруки № 014/08-11/2031/п-1 згідно з яким останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням, що виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 014/08-11/2031 від 21 листопада 2007 року, укладеної з ОСОБА_5 у повному обсязі цих зобов'язань та який діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином Поручитель — ОСОБА_6 повинен відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
07.09.2009 року на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлялася банком вимога щодо погашення заборгованості за кредитом, однак ця вимога не була виконана відповідачами.
Згідно з довідкою-розрахунком ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 13.10.2009 року сума заборгованості за кредитом складала 1 032 495, 00 грн., за відсотками – 41 275, 00 грн., нарахована пеня за порушення зобов’язання - 2 993, 86 грн., а всього заборгованість становила 1 076 763, 86 грн.
Висновок судової почеркознавчої експертизи від 08.07.2010 року не оцінюється колегією суддів, як категоричний доказ факту не підписання відповідачем ОСОБА_5 додаткової угоди до кредитного договору про збільшення процентної ставки та не прийняття нею даної пропозиції і відповідно вчинення правочину, а досліджується в сукупності з іншими доказами.
Так, в резолютивній частині даного висновку зазначено, що підпис від імені ОСОБА_5, розташований у графі: «Позичальник», перед словом: «ОСОБА_5 в додатковій угоді від 31 липня 2008 р. до Додаткового Кредитного договору № 014/08-11/2031-1 від 21 листопада 2007 р. - імовірно виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.
При цьому в мотивувальній частині зазначеного висновку вказано, що вирішити питання в категоричній формі не вдалося в зв’язку з тим, що експерту не надано додатково для порівняльного дослідження, зразків почерку ОСОБА_5
Тобто, взявши до уваги факт виконання підпису в додатковій угоді від 31.07.2008 року саме почерком і відсутність категоричного висновку експерта про належність підпису ОСОБА_5 даний доказ на думку суду не є беззаперечним.
При цьому факт сплати відповідачем протягом 6 місяців процентів за користування кредитом за 19 % ставкою, враховуючи положення ч.ч.2, 3 ст.205, ч.2 ст.642 ЦК України, на думку суду свідчить про прийняття нею пропозиції позивача і вчинення правочину, так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.
Даний висновок підтверджується також наявною в матеріалах справи копією протоколу зустрічі про наміри від 11.06.2009 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_5 погодилася сплачувати вчасно кредит при умові зменшення відсоткової ставки до 15% річних.
Доказом підставності позову являється також додаткова угода № 014/08-11/2031/П-2 від 31.07.2008 року до договору поруки № 014/08-11/2031/П-1, відповідно до умов якої поручитель ОСОБА_6 надає згоду на збільшення процентної ставки за кредитним договором № 014/08-11/2031.
Відповідно до п.6.8. генеральної кредитної угоди №014/08-11/2031 від 21.11.2007 року та п.5.4. додаткового кредитного договору №014/08-11/2031-1 від 21.11.2007 року кредитор має право достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені кредитним договором у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Наслідками порушення боржником щодо повернення чергової частини позики, є право позикодавця вимагати дострокового повернення чергової частини суми позики, що залишається та сплати процентів належних йому (ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України).
Статею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що у зв’язку з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, згідно з ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в даній справі.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Нововолинського міського суду від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 076 763 (один мільйон сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 86 (вісімдесят шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по справі в розмірі 1700,00 грн. судового збору по 850,00 грн. з кожного та 120,00 грн. витрат з ІТЗ судового розгляду справи по 60,00 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: