№ 3-26

ПОСТАНОВА

17 квітня 2009 року місто Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ С. М., при секретарях судового засідання: СИДОРЕНКО О.І. і ПАНЧЕНКО А.І., за участю заступника військового прокурора Деснянського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_3, особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_4, її представника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду адміністративні матеріали щодо помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника служби військової частини А-3838

старшого лейтенанта ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Прага, Чехія, росіянки, громадянки України, з вищою освітою, не судимої, незаміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за звинуваченням у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. "а" ч.2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про корупційне діяння, складеного заступником військового прокурора Деснянського прокурора, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона, будучи помічником командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальником служби військової частини А-3838, тобто, особою уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій, у другій половині грудня 2008 року на її вимогу за нібито зайво нараховану індексацію незаконно одержала від підлеглих їй за військовим званням військовослужбовців цієї ж частини грошові кошти на загальну суму 1117 грн., а саме, від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з кожного по 183 грн., ОСОБА_10- 185 грн. та ОСОБА_11 - 200 грн., якими розпорядилася на власний розсуд.

В судовому засіданні ОСОБА_4 винною себе у вчиненні поставленого їй у вину корупційного правопорушення не визнала та пояснила, що будь-яких грошових коштів від вказаних вище військовослужбовців не вимагала і не одержувала, а останні її обмовили.

Вказані у протоколі обставини заволодіння ОСОБА_4 грошовими коштами вказаних вище військовослужбовців на загальну суму 1117 грн. неправомірним шляхом, незважаючи на не визнання останньою своєї вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 в суді показав, що у другій половині грудня 2008 року після отриманна у касі військової частини А-3838 грошового забезпечення за грудень 2008 року до нього та його співслужбовця - ОСОБА_7, який також разом з ним отримав грошове забезпечення, у приміщенні штабу звернулася ОСОБА_4 з вимогою повернути їй по 183 грн. кожним за те, що вона раніше переплатила їм індексацію, на що він, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 передали в її службовому кабінеті кожний по 183 грн. При цьому, свідок уточнив, що ні він, ні ОСОБА_7, у будь-яких фінансових документах про передачу ОСОБА_4 грошових коштів не розписувалися. Як далі пояснив свідок, через декілька днів у розмові із співслужбовцями ОСОБА_8 і ОСОБА_10 йому стало відомо, що вони також після отримання грошового забезпечення на вимогу ОСОБА_4 передали грошові кошти з аналогічних підстав. Бажаючи з’ясувати правомірність передачі ОСОБА_4 грошових коштів він, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у січні 2009 року звернулися до полковника ОСОБА_12, який проводив ревізію фінансово-господарської діяльності у військовій частині А-3838. При цьому, на запитання ОСОБА_12 ОСОБА_4 повідомила, що будь-яких грошових коштів від нього, ОСОБА_6, та інших військовослужбовців не отримувала. В подальшому ОСОБА_12 повідомив, що за результатами перевірки переплат їм грошового забезпечення не було. Після цього, на пропозицію ОСОБА_12 він, ОСОБА_6, а також ОСОБА_8 і ОСОБА_10 звернулися до командира частини з проханням призначити по даному факту службове розслідування.

Аналогічні за змістом показам свідка ОСОБА_6 щодо факту передачі на вимогу ОСОБА_4 грошових коштів дали покази і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_7, уточнивши: ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7, що передали ОСОБА_4 по 183 грн. кожний, ОСОБА_10 -185 грн., а ОСОБА_11 - 200 грн.

Свідок ШКРЕДКОВ в суді показав, що у другій половині грудня 2008 року після отримання в касі військової частини А-3838 грошового забезпечення за пропозицією касира - ОСОБА_13 він зайшов в службовий кабінет до ОСОБА_4, де остання йому повідомила, що неправильно нарахувала йому індексацію та запропонувала повернути 183 грн. При цьому, ОСОБА_4 не надала йому жодного документу, який би підтверджував таку переплату грошових коштів, а тому він відмовився передати їй вказану суму.

Свідок ОСОБА_13 - касир військової частини А-3838 в суді показала, що у другій половині грудня 2008 року ОСОБА_4 надала їй роздавальну відомість про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової служби за контрактом та сказала їй, щоб вказані у відомості військовослужбовці після отримання грошового забезпечення зайшли до неї, ОСОБА_4, в кабінет. На виконання вказівки ОСОБА_4 вона вказаним у відомості військовослужбовцям, серед яких були також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 після видачі їм грошового забезпечення запропонувала зайти до ОСОБА_4. Також свідок уточнила, що вказані військовослужбовці до каси грошові кошти не повертали і ОСОБА_4 з приводу цього ніяких касових документів щодо повернення коштів не надавала.

Свідок ОСОБА_14 - головний спеціаліст 1-ої навчальної роти в суді пояснив, що у січні 2009 року до нього звернувся військовослужбовець військової служби за контрактом ОСОБА_6 з проханням роз’яснити правомірність утримання начальником фінансової служби частини - ОСОБА_4 з нього, а також з інших військовослужбовців: ОСОБА_7 і ОСОБА_8, у грудні 2008 року грошових коштів з кожного по 183 грн. за нібито переплату їм раніше індексації. З цього приводу він, ОСОБА_14, запропонував ОСОБА_6 разом ОСОБА_7 і ОСОБА_8 звернутися до полковника ОСОБА_12, який в той час проводив ревізію фінансово-господарської діяльності у військовій частині А-3838.

Аналогічні за змістом показам свідка ОСОБА_14 дав покази в судовому засіданні і свідок ОСОБА_15 - командир 1-ої навчальної роти, уточнивши, що у січні 2009 року до нього звернувся підлеглий йому по службі молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_7 та повідомив, що буде звертатися за роз’ясненням до ревізора - полковника ОСОБА_12 з приводу передачі ним ОСОБА_4 - 183 грн. у грудні 2008 року.

Свідок ОСОБА_12 - в суді пояснив, що в кінці січня 2009 року під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності у військовій частині А-3838 до нього звернулися військовослужбовці цієї ж частини: ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з проханням роз’яснити правомірність передачі ними у грудні 2008 року начальнику фінансової служби частини - ОСОБА_4 грошових коштів у сумі по 183 грн. кожним за нібито переплачену їм раніше індексацію. Крім вказаних військовослужбовців факт передачі коштів ОСОБА_4 також підтвердили: ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_10. В ході перевірки фінансових документів ним, ОСОБА_12 було встановлено, що грошові кошти, на які посилалися вказані вище військовослужбовці, до каси частини не надходили, а переплат індексації грошового забезпечення не встановлено. На його, ОСОБА_12, запитання ОСОБА_4 повідомила, що ніяких коштів з вказаних вище військовослужбовців не утримувала та останні її оговорили.

Свідок ОСОБА_16 - командир військової частини А-3838 в суді пояснив, що в кінці січня 2009 року йому ревізор - полковник ОСОБА_12 повідомив, що до нього, ОСОБА_12, звернулися військовослужбовці: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з проханням роз’яснити правомірність передачі ними ОСОБА_4 грошових коштів у грудні 2008 році. Як далі пояснив свідок, в ході бесіди йому вказані військовослужбовці підтвердили даний факт та на їх письмове звернення він, ОСОБА_16, 30 січня 2009 року призначив службове розслідування. Також свідок уточнив, що жодних розпоряджень і вказівок ОСОБА_4 щодо утримання з вказаних вище військовослужбовців грошових коштів не давав.

Свідок ОСОБА_17 в суді показав, що у лютому 2009 року за наказом командира військової частини А-3838 проводив службове розслідування по факту передачі грошових коштів військовослужбовцями військової служби за контрактом: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 начальнику фінансової служби ОСОБА_4 грошових коштів. В ході службового розслідування вказані військовослужбовці в своїх поясненнях підтвердили факт передачі на вимогу ОСОБА_4 грошових коштів, а остання заперечила.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що в діях ОСОБА_4, які ставляться їй у провину в протоколі про адміністративне правопорушення, формально вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману, у зв’язку з чим, суд вважає, що дані факти на підставі ст. 97 КПК України повинні бути перевірені органом досудового слідства, в зв’язку з чим, суд, керуючись ч.2 ст. 9, ч.2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважає за необхідне закрити дану справу з одночасним направлення її матеріалів прокурору.

На підставі викладеного і, керуючись ч.2 ст. 9, ч.2 ст. 284 КпАП України, ст. 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за п."а" ч.2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - закрити з направленням їх військовому прокурору Деснянського гарнізону для прийняття по них рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.