1-114/08

ПОСТАНОВА

08 травня 2009 року м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі головуючого - підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі Шеремет О.Ю., за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БУДОВОГО С. М., представника потерпілої ОСОБА_3, представника військової частин 2253 (Чернігівський прикордонний загін) 110ЛІЩУКА О.Є., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону розглянув заяву Чернігівського прикордонного загону про відстрочення виконання вироку суду по кримінальній справі за обвинуваченням колишнього військовослужбовця Чернігівського прикордонного загону, старшого солдата служби за контрактом ОСОБА_5, засудженого вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 19 листопада 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 19 листопада 2008 року колишній військовослужбовець Чернігівського прикордонного загону, старший солдат служби за контрактом ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Відповідач по справі - Чернігівський прикордонний загін звернувся до суду с заявою про відстрочення виконання вироку суду в частині задоволеного цивільного позову та просив відстрочити виконання вироку суду від 19 листопада 2008 року в частині задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_6

З вироку військового місцевого суду Київського гарнізону від 19 листопада 2008 року вбачається, що позов потерпілої ОСОБА_6, в частині відшкодування моральної шкоди та витрат за надану юридичну допомогу - задоволено повністю, та постановлено стягнути з військової частини 2253 на корить потерпілої - 300 000 грн. (триста тисяч) в рахунок відшкодування моральної шкоди та 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.

Позов потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином та яка пов’язана з похованням неповнолітньої ОСОБА_7 -задоволено частково та постановлено стягнути з військової частини 2253 в на корить потерпілої ОСОБА_6 суму в розмірі 62 118 грн. 49 коп.

В обгрунтування поданої заяви представник відповідача пояснив обмеженим цільовим фінансуванням загону головним розпорядником бюджетних коштів Адміністрацією Держприкордонслужби України, внаслідок чого на думку заявника виконати вирок суду у добровільному порядку у встановлений головним державним виконавцем Новозаводського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції не представляється можливим. Примусове списання вказаних сум з рахунків прикордонного загону призведе до «паралізації» виконання функцій держави органом охорони Державного кордону та настання інших негативних наслідків, зокрема затримках з виплат грошового забезпечення та заробітної плати.

Представник потерпілої ОСОБА_3 заперечив проти задоволення поданої заяви та суду пояснив, що законодавцем не передбачено відстрочення виконання вироку суду саме в частині виплати присуджених до стягнення сум. На рахунки частини вже накладено арешт, скасування якого без початку добровільного виконання теж не передбачено. Крім того, представник потерпілої також зазначив, що відповідач до потерпілої з приводу узгодження порядку добровільного виконання не звертався, що на його думку свідчить про небажання відповідача добровільно виконати вирок суду в частині виплати сум на відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Дослідивши доводи заяви про відстрочку виконання вироку суду та долучені до неї документи, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення прокурора, представника потерпілої, суд приходить до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

23 квітня 2009 року до військового суду з Чернігівського прикордонного загону надано документи в обгрунтування поданої заяви про відстрочку.

З вихідної телеграми прикордонного загону на адресу Адміністрації Держприкордонслужби України № 48 від 07.04.09 р. вбачається, у цей день, біля 19-ї години відповідачем подано заявку до довольчого органу (Адміністрація Держприкордонслужби України) з проханням профінансувати за КЕКВ 1343 видатки в загальній сумі 365 118, 49 грн.

Будь-яких інших доказів в обгрунтування обставин, що утруднюють виконання вирок суду заявником не надано.

З досліджених судом постанов про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2009 року вбачається, що державним виконавцем встановлено строк виконання до 23.03.2009 року, а 24 березня винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

У відповідності до вимог Постанови Пленуму ВС України № 11 від 21.12.90 р. (з наступними змінами) судам роз’яснено, що питання про зміну порядку і способу виконання вироку в частині цивільного позову проводиться у виняткових випадках, коли неможливо виконати вирок в порядку, встановленому раніше, зокрема відсутності присудженого майна в натурі або грошових коштів.

Приймаючи таке рішення за заявою, суд бере до уваги досліджену судом вхідну телеграму Адміністрації Держприкордонслужби України за № 690 від 30.04.09 року, з якої видно, що начальник Чернігівського прикордонного загону повідомляється про те, що кошти для виконання рішення суду за позовом ОСОБА_6 будуть виділені в травні цього року, а відповідно, суд не вбачає підстав для відстрочки вироку суду в частині задоволеного позову та вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 411 КПК України, військовий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) про відстрочку виконання вироку суду від 19 листопада 2008 року в частині стягнення задоволених позовних вимог на користь потерпілої ОСОБА_6 - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.