№ 1-65

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарях: ПАНЧЕНКО А.І. і ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Дарницького гарнізону капітана юстиції БОНДАРУКА Р.В., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0836

підполковника ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Дніпропетровську, українця, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, командира військової частини А-0836, у Збройних Силах з 1990 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою та військовим званням для підлеглого лейтенанта ОСОБА_5 висловлюючи своє невдоволення з приводу порушення останнім військової дисципліни, внутрішнього порядку та розпорядку дня, перевищив надану владу, застосувавши фізичне насильство до потерпілого, за наступних обставин.

Так, 5 грудня 2008 року, близько 19 години, в приміщенні штабу військової частини А-0836, ОСОБА_6, будучи невдоволений поведінкою ОСОБА_5 який в стані алкогольного сп’яніння вступив у конфлікт з цивільною особою та на його, ОСОБА_6, зауваження не реагував, наніс потерпілому кулаком декілька ударів по голові.

Того ж вечора, біля 23 години, в приміщенні казарми військової частини А-0836, ОСОБА_6, висловлюючи невдоволення з приводу того, що ОСОБА_5 після команди „відбій" запустив у кімнату для відпочинку офіцерів сторонню особу та на його, ОСОБА_6, зауваження з ним сперечався, наніс потерпшому численні удари кулаками по голові та завдав йому пальцями рук рану м’яких тканин носа.

Внаслідок зазначеного насильства з боку підсудного потерпшому ОСОБА_5 завдано побої та легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги ст. ст. 49, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 5, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов’язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглого.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що 5 грудня 2008 року, близько 19 години, він побачив, що ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння у приміщенні штабу військової частини А-0836 втупив у конфлікт з цивільною особою, як він, ОСОБА_6, пізніше з’ясував - ОСОБА_7. З цього приводу, він ОСОБА_6 наказав останньому припинити конфлікт, однак ОСОБА_5 на його зауваження не відреагував. Будучи обурений такою поведінкою останнього, він, ОСОБА_6, наніс потерпілому декілька ударів кулаком по голові. Як далі пояснив підсудний, того ж вечора, біля 23 години, після команди „відбій", проводячи перевірку внутрішнього порядку та наявності особового складу у казармі військової частини А-0836 разом з черговим частини - ОСОБА_8 він, ОСОБА_6, виявив у кімнаті для відпочинку офіцерів сторонню особу, яка перебувала разом з ОСОБА_5. З цього приводу він, ОСОБА_6, зробив зауваження ОСОБА_5, однак останній почав з ним сперечатися. Обурившись такою поведінкою ОСОБА_5 він, ОСОБА_6, наніс йому не менше семи ударів кулаками по голові та завдав йому пальцями рук рану м’яких тканин носа. При цьому підсудний уточнив, що діяв хоча і протиправно в інтересах служби.

Крім особистих показань вина ОСОБА_6 у застосуванні насильства щодо підлеглого підтверджується показами в суді потерпілого ОСОБА_5 свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 5 грудня 2008 року близько 18 години він разом із співслужбовцями за межами частини вжив спиртні напої. Прибувши у розташування частини того ж дня, близько 19 години, між ним, ОСОБА_5, і цивільною особою -ОСОБА_7 у штабі військової частини А-0836 виник конфлікт, під час якого до нього, ОСОБА_5 підійшов командир частини - ОСОБА_6 та наказав йому припинити конфлікт і йти відпочивати, однак він, ОСОБА_5, проігнорував дане зауваження. У зв’язку з цим, ОСОБА_6 наніс йому, ОСОБА_5, декілька ударів кулаком по голові. Як далі пояснив потерпілий, тієї ж доби, близько 23 години, під час перебування його, ОСОБА_5 у кімнаті для відпочинку офіцерів разом з сторонньою особою, яку він запросив, до кімнати зайшов ОСОБА_6 та став пред’являти до нього, ОСОБА_5 претензії з приводу перебування у кімнаті сторонньої особи після команди „відбій". При цьому, він, ОСОБА_5, почав з ОСОБА_6 сперечатися. У зв’язку з цим, ОСОБА_6 наніс йому не менше семи ударів кулаком руки в різні частини голови та завдав йому пальцями рук рану м’яких тканин носа.

Допитаний в судовому засіданні очевидець подій свідок ОСОБА_8 - військовослужбовець військової частини А-0836, показав, що 5 грудня 2008 року він ніс службу черговим частини. Біля 19 години, того ж дня, йому чергова штабу частини - ОСОБА_12 повідомила, що в штабі частини виникла сутичка між ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Прибувши до штабу, він побачив, що ОСОБА_6 висловлював претензії до ОСОБА_5 з приводу неналежної його поведінки та порушенням ним військової дисципліни. При цьому, свідок уточнив, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп’яніння. Як далі пояснив свідок, тієї ж доби, біля 23 години, після команди „відбій" він разом з ОСОБА_6 виявили у кімнаті для відпочинку офіцерів сторонню особу, яка перебувала разом з ОСОБА_5. З цього приводу ОСОБА_6 пред’явив претензії до ОСОБА_5 однак останній почав з ним сперечатися. Після цього, він бачив, як ОСОБА_6 наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаками по голові та завдав останньому пальцями рук рану м’яких тканин носа.

Аналогічні за своїм змістом показам свідка ОСОБА_8 щодо застосування насильства ОСОБА_6 до ОСОБА_5 дав покази в суді і свідок - очевидець подій ОСОБА_9 який ніс службу у добовому наряді черговим роти військової частини А-0836.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 показав, що 5 грудня 2008 року він ніс службу у добовому наряді помічником чергового військової частини А-0836. Біля 23 години, тієї ж доби, після команди „відбій" черговий частини - ОСОБА_8 разом з командиром частини - ОСОБА_6 пішли проводити перевірку внутрішнього порядку та наявності особового складу у казармі військової частини А-0836. Після проведення перевірки ОСОБА_8 йому, ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_6 за те, що ОСОБА_5 порушив внутрішній порядок і військову дисципліну застосував до останнього фізичне насильство.

Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що 7 грудня 2008 року прибувши у розташування частини, йому ОСОБА_5 повідомив, що 5 грудня 2008 року до нього, ОСОБА_5 командир частини - ОСОБА_6 застосував фізичне насильство за порушення ним внутрішнього порядку і військової дисципліни.

Даними протоколів відтворення обстановки і обставин події, проведених за участю потерпілого і свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам в судовому засіданні та у викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненому.

Згідно з даними висновку судово-медичного експерта заподіяна ОСОБА_5 рана м’яких тканин на нижній поверхні верхівки носа відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Водночас, органи досудового слідства в якості обставини, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_6 визнали вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

В той же час, на досудовому слідстві та у судовому засіданні ОСОБА_6 заперечував факт знаходження його під час вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Як вбачається з матеріалів справи після вчинення злочину медичне освідування ОСОБА_6 не проводилося, а інших доказів, які б достовірно свідчили про його знаходження у стані алкогольного сп’яніння в ході судового слідства не здобуто.

В зв’язку з викладеним, суд вважає не доведеним вчинення ним злочину у стані сп’яніння і виключає з обвинувачення дану обтяжуючу відповідальність ОСОБА_6 обставину.

Також суд виключає з обвинувачення ОСОБА_6 вказівку на порушення ним вимог ст. ст. 11, 16 і 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки вони мають загальний характер і не визначають конкретних обов’язків підсудного по службі, а також вказівку на порушення підсудним вимог ст. ст. 8, 46, 47, 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки вказані положення визначають лише умови накладення дисциплінарних стягнення та права командира полку по їх накладенню, а не його обов’язок.

Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою та військовим званням щодо потерпілого ОСОБА_5 застосував до нього насильство, що виразилося у заподіянні потерпілому побоїв та легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 424 КК України.

Суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 - вчинення ним злочину повторно.

При призначенні підсудному ОСОБА_6 покарання суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, самі обставини вчиненого, а саме те, що його протиправні дії були викликані неправомірною поведінкою потерпілого, який претензій до нього не має та просив його суворо не карати.

Перелічені обставини суд визнає такими, що значно пом’якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, а тому, беручи до уваги ці обставини та. враховуючи особу винного, який по службі характеризуються виключно позитивно, неодноразово заохочувався командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та дружина, суд в даному конкретному випадку знаходить можливим застосувати до ОСОБА_6 ст. 69 КК України і перейти із застосуванням ст. 53 КК України до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 424 КК України та не позбавляти його на підставі ст. 54 КК України військового звання, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, за якою із застосуванням ст. ст. 69, 53 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 1700 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 - підписка про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.