Справа № 2а-813/10/0114
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Чернецької В.В.
при секретарі - Яновій Г.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у смт. Нижньогірському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА, відділу освіти Нижньогірської РДА про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії. Свої вимоги позивач мотивував тим, що працює вчителем в Зоркінській ЗОШ та проживає у сільській місцевості, у будинку з пічним опаленням, тому на підставі ст.57 Закону України «Про освіту» просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації, компенсацію за понесени ним витрати за тверде паливо та освітлення за 2009 рік за освітлення 67,50 грн., за тверде паливо 658 грн.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з’явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні із зазначенням про підтримку позовних вимог на підставі викладених у позову мотивах.
Представник відповідача – УПСЗН Нижньогірської РДА у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження, а також надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову. Свої заперечення мотивує тим, що УПСЗН не проводить нарахування пільг працівникам бюджетних установ, а проводить компенсацію за надані пільги підприємствами, які ці послуги надають згідно списків бюджетних організацій і актів звірок самих організацій, які надають послуги, крім того, відповідно до п.2 Постанови КМУ від 31 березня 2003 р. N 426 „Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу” пільги на безкоштовне користування житлом з опаленням та освітленням надаються працівникам при умові, якщо розмір наданих пільг в грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика за останні 6 місяців не повинен перевищувати величину доходу, яка дає право на соціальну податкову пільгу.
Представник відповідача – відділу освіти Нижньогірської райдержадміністрації у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження із зазначенням про не визнання позовних вимог посилаючись на те, що з 01.07.2004 року компенсацію комунальних платежей проводить УПТСЗН.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов частково обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню із наступних підстав.
Довідкою Зоркінської ЗОШ підтверджується, що позивач працює вчителем Зоркінської ЗОШ з 31.08.1995 р. по цей час. Згідно довідки Зоркінської сільської ради Нижньогірського району АР Крим позивач проживає в сільській місцевості в будинку з пічним опаленням.
Відповідно до частини першої статті 70 Житлового Кодексу Української РСР спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.
Частина четверта статті 57 Закону України №1060-ХІІ „Про освіту” передбачає, що педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
З огляду на наведене суд вважає, що позивач як педагогічний працівник має право на комунальні пільги, визначені ст. 57 Закону України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23 травня 1991 (далі – Закон України № 1060-ХІІ).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 частина четверта статті 57 Закону України № 1060-ХІІ доповнена реченням такого змісту: «Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення частини 4 статті 57 Закону України «Про освіту» в 2009 році Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не змінені, тому є чинними в редакції 1991 року в період 2009 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» № 879 від 01 серпня 1996 (далі – ОСОБА_9 Кабінету Міністрів України № 879) встановлені норми, згідно яких надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» № 256 від 04 березня 2002 (далі – Постанова Кабінету Міністрів України № 256) головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 (далі – Порядок № 256) встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі – головні розпорядники коштів).
Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами – надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад до 5 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України № 1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 59 Закону України № 1060-ХІІ.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України № 1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скраплення газу та до 25 числа місяця, що наступає за звітним пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України № 1060-ХІІ.
Пунктом 8 Порядку № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України № 1060-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 426 (далі – Порядок № 426) пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Частиною третьою вищевказаного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку № 256.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 426 для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також довідку про склад сім’ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 426 установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, зокрема, ті, в яких працюють педагогічні, щомісяця до 5 числа наступного періоду:
- розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що надаються працівникам;
- розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають послуги;
- подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» № 1430 від 18 жовтня 2006 (далі – Постанова Кабінету Міністрів України № 1430) внесені зміни до Порядку № 426, доповнено:
- пункт 2 абзацом такого змісту: «Пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням»,
- пунктом 9-1 такого змісту: «У разі використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення та іншими».
Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» № 1994-IV від 09.09.2004 (далі – Закон України № 1994-IV) встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України № 1060-ХІІ.
Так, вищезазначеним Законом України № 1994-IV визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України № 1060-ХІІ (далі – виплати) в частині:
- абзаци восьмий та десятий частини першої – у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
- абзац перший частини четвертої – у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.
Відповідно до статті 5 Закону № 1994-IV кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України №1060-ХІІ. Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту» щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням», затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України № 679 від 28 листопада 2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.12.2005 за №1471/11751 (далі – Порядок № 679), визначає відповідно до Закону України № 1994-IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України № 1060-ХІІ щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 679 заборгованість з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство.
Постановою Міністрів Автономної Республіки Крим «Про затвердження норм забезпечення твердим паливом і зрідженим газом пільгових категорій громадян у 2009 році» № 101 від 03 березня 2009 року встановлена норма забезпечення для пільгових категорій громадян на одне домоволодіння – 1 тонна твердого палива на рік граничною вартістю 658 гривень.
Пунктом 1.3 вищезазначеної Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 101 передбачено, що на 2009 рік надаються пільги на тверде, паливо і зріджений газ в натуральному вигляді або готівкою за бажанням громадян.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 679 особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення (не призначення) субсидії.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 679 заборгованість з виплат відображається у формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих бюджетів на підставі рішень судів.
Пунктом 14 Порядку № 679 виплату заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно до помісячних обсягів асигнувань.
Відповідно до пункту 2 Порядком забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», затвердженим спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 (далі – Порядок № 341/651/619/769) право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу і перелік посад яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» № 963 від 14 червня 2000 року (із змінами та доповненнями).
Пунктом 3.2 Порядку №341/651/619/769 розмір надання пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 п. 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №341/651/619/769 норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
У зв’язку з вищенаведеним суд доходить висновку, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат по оплаті за освітлення за 2009 рік то законодавством розроблений механізм по реалізації цих послуг шляхом компенсації відповідних витрат організаціями, які ці послуги надають і грошова компенсація цих послуг саме позивачу не передбачена.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення на користь позивача витрат на придбання твердого пального за 2009 рік в сумі 658 гривень.
Разом з тим, на підставі ст. 57 Закону України «Про освіту» вони підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації в АР Крим, оскільки згідно з Типовим положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1498 від 29 вересня 2000 року такі обов’язки покладено на нього.
Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 6,58 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 57 Закону України «Про освіту», ст.ст. 2, 8, 11, 69, 70, 71, 94, 160 – 163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті за тверде паливо за 2009 рік в розмірі 658 (Шістсот п’ятдесят вісім) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 гривень 58 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Нижньогірський районний суд АР Крим шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку, передбаченого для подання апеляційної скарги.
Головуючий: