Справа №   2-2035/10

У   Х  В  А  Л  А

                                                        ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                             27 грудня  2010 року

          Ковельський   міськрайонний суд Волинської області під головуванням

   судді Луньової Т.М.,

за участі секретаря – Бєлих Н.Б.,  

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Ковельської міської ради про  визнання об’єктом права спільної сумісної власності подружжя  незавершеного будівництва,

                                                                  в с т а н о в и в  :

                     Позивач звернулась до суду з позовом у якому прохає суд ухвалити рішення, яким визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, незавершеного будівництва новозбудованої квартири АДРЕСА_1  

                     Обгрунтовуючи позовні вимоги покликається на ту обставину, що відповідач  у справі – ОСОБА_3  є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.  З 1997 року у даній квартирі проживали сторони та їх неповнолітні діти. За час проживання у зазначеній квартирі сторони, за погодженням з виконавчим комітетом Ковельської міської ради,  зробили перебудову  квартири, а саме шляхом внесення змін у внутрішнє планування квартири побудували ще одну квартиру.  Зазначене будівництво  відбулось за спільні кошти сторін та спільними зусиллями сторін, як подружжя. 11 грудня 2009 року сторони розірвали шлюб. Наразі виникла потреба у поділі спільного майна подружжя, однак відсутність акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництва  новозбудованої квартири унеможливлює її поділ. У той же час та обставина, що позивач є власником квартири, перебудова якої була проведена спільними зусиллями сторін,  позивач не може звернутись до виконкому з питання прийняття квартири у експлуатацію.      

                     В судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо предмету спору, зокрема  позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3  звернулись до суду з заявою  про визнання мирової угоди, укладеної сторонами у даній справі. .

                    Зокрема, за умовами мирової угоди позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 погодилась визнати  об’єктом права спільної сумісної власності подружжя незавершене будівництво квартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,60  м.кв., а також приміщення  гаража загальною площею 36,22 м.кв., що розташований за цією ж адресою без визначення розміру часток   співвласників.  

                    Заслухавши пояснення сторін,   дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява про визнання мирової угоди підлягає задоволенню.

                     Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 жовтня 1991 року доводиться та обставина, що сторони зареєстрували шлюб 25 жовтня 1991 року.

                     Копією свідоцтва №409 про право власності на житло від 13 жовтня 1993 року, виданого Ковельською дистанцією цивільних споруд Рівненського відділку Львівської залізниці,  доводиться та обставина, що відповідач ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1, а також є співвласником земельної ділянки, розташованої  за зазначеної адресою, що стверджується  копією державного акту про право  власності на земельну ділянку, виданого на ім*я ОСОБА_5 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право  постійного користування  землею, договорів оренди землі за №010908000460.

                     Витягом з рішення виконкому Ковельської міської ради №504 від 08 жовтня 2009 року доводиться та обставина, що громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 дозволено провести добудову розміром 5,60 м. х15.00 м. до квартири АДРЕСА_1 та внести зміни у внутрішнє планування, з метою влаштування двох квартир, з присвоєнням квартирі загальною площею 64,60 кв. м., житловою площею 38,40 кв.м. адресний номер АДРЕСА_1 а також дозволено  побудувати гараж розміром 8.30м.х6.50м. за зазначеною адресою.

                       Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що мирова угода, укладена сторонами, не протирічить  чинному законодавству, укладена виходячи з інтересів сторін, виконання сторонами умов мирової угоди не порушує інтересів інших осіб, тож підстав відмовити сторонам у визнанні мирової угоди суд не вбачає.

                      Спору щодо розподілу судових витрат між сторонами немає.

                      Сторонам роз’яснено  наслідки мирової  угоди і закриття провадження у справі, передбачені ст. 175, 205,206 ЦПК України.

                       На підставі ст.  175,205,206 ЦПК України, суд -

                                                         у х в а л и в:

                      Визнати  мирову угоду укладену  між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3    за умовами якої  позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 погодилась визнати  об’єктом права спільної сумісної власності подружжя незавершене будівництво квартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,60  м.кв., а також приміщення  гаража загальною площею 36,22 м.кв., що розташований за цією ж адресою, без визначення розміру часток   співвласників.  

                     Судові витрати залишаються за сторонами у справі.

                     Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Ковельської міської ради про  визнання об’єктом права спільної сумісної власності подружжя  незавершеного будівництва провадженням закрити.

                     Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд    протягом п*яти днів з дня її проголошення.

                     Головуюча:                                   Т.М.Луньова