Справа № 2-а-953/2010р.
ПОСТАНОВА
І м е н е м У к р а ї н и
10 грудня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
секретаря Буга Р.М.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Абрамової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місці Жмеринці Вінницької області про визнання дій неправомірними, зарахування стажу роботи та виплату пенсії,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся з цим позовом до суду, зазначивши, що він працював на заводі ВАТ «Сектор» майстром тепло ремонтної дільниці з 19.02.1985 року, наказ №49 від 19.02.1985 року по 07.07.1998 року наказ №103 від 07.07.1998 року.
Відповідно до довідки про уточнюючий особистий характер роботи у ВАТ «Сектор», виданої 16.02.2010 року №20/40, в якій підтверджено, що позивач працював повний робочий день на підприємстві ВАТ «Сектор» та виконував ремонт котельного устаткування у місцях його установки на посаді майстра в період з 19.02.1985 року до 07.07.1998 року, де спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення йому пільгової пенсії складає 13 років 4 місяці 19 днів. Довідка видана на підставі особової картки переліку виконаних робіт.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, посад і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць – чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12,6 років на зазначених роботах.
01.03.2010року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії по віку за Списком №2, надавши відповідні документи, на що отримав відмову у виходу на пенсію за Списком №2. Управління ПФУ мотивує свою відмову тим, що постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, на яку робиться посилка у пільговій довідці посада майстра не передбачена. Проте, управління ПФУ чомусь не взяло до уваги, що позивач працював майстром теплоремонтної дільниці, що виконувала ремонт котельного устаткування у місцях його установки, що підтверджується довідкою про уточнюючий характер роботи.
В зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка по відмові в призначенні йому пенсії, відповідно до пункту б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними та зобов’язати відповідача зарахувати йому стаж роботи з 19.02.1985 року до 07.07.1998 року для призначення пенсії відповідно до вищевказаної статті з 02.12.2009 року. Зобов’язати відповідача виплатити йому пенсію з 02.12.2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача – Абрамова Н.В. проти позову заперечувала, вказавши, що відповідачу було відмовлено у призначенні пенсії за Списком №2 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Пільговими списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, на які робиться посилання у пільгові довідці, посада майстра без уточнення характеру роботи не передбачена. Натомість у розділі ХІІІ «електростанції, електропоїзди, паросилове господарство» п.2140000б-23362 передбачено майстрів по ремонту устаткування (котельного, турбінного, паливо подавання та пило приготування у місцях його установки). Назва посади у трудовій книжці та у пільговій довідці не відповідає назві посади, передбаченій списками. Крім того, згідно наказу директора заводу «Сектор» №211 від 19.08.1996 року підтверджено право на пільги майстрам ливарного виробництва та майстрам по ремонту устаткування у ливарному виробництві, але не майстрам тепло ремонтної дільниці. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено у п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, посад і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць – чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12,6 років на зазначених роботах.
Згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є також трудова книжка.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує страж роботи є трудова книжка. У тих випадком, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.
Обов'язковість подання такої довідки під час звернення за пенсією за віком передбачена пп. «б» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1.
У довідці мають бути вказані: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється в порядку, визначеному Пенсійним фондом України (постанова правління від 10.11.2006 р. № 18-1) за погодженням з Мінпраці та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
Як встановлено в судовому засіданні в період роботи позивача – ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ «Сектор» діяли Списки №2 виробництв, професій і посад на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 де передбачено посаду майстра, які повний робочий день зайняті на роботах та виконували ремонт котельного устаткування.
Відповідно до копії трудової книжки позивач – ОСОБА_1 працював майстром тепло ремонтної дільниці на підприємстві «Сектор» в період з 19.02.1985 року до 07.07.1998 року (а.с.7 Зворот).
Відповідно довідки про уточнюючий особливий характер роботи у ВАТ «Сектор», виданої 16.02.2010 року за 320/40, в якій підтверджено, що позивач працював повний робочий день на підприємстві «Сектор» в період з 19.02.1985 року до 07.07.1998 року, виконував ремонт котельного устаткування у місцях його установки за професією – майстер, що дає йому право передбачене Списком №2 розділу ХІV підрозділ Б – керівник і спеціалісти (Постанова КМУ №162 від 11.03.1994 року, підстава 2140000б-23362 ) підставою для видачі цієї довідки є наказ про звільнення. Додатковими відомостями зазначено – наказ про наслідки атестації робочих місць за №211 від 19.08.1996 року (а.с.10).
Таким чином стаж роботи позивача з повним робочим днем, що дає право на призначення йому пенсії за списком №2 складає 13 років 4 місяці 19 днів.
Відповідно до порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №422, атестація робочого місця обов’язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 01.08.1992 року.
Відповідно до порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за 31451/11731. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх винесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992 року.
Згідно наказу №211 по підприємству від 19.08.1996 року підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 розділу ХІV підрозділ Б – керівник і спеціалісти (а.с.8-9).
Аналізуючи викладені обставини та норми права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області своїм рішенням від 23.07.2010року № 738 неправомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім зазначеного, суд враховує те, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності зі ст.ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення також необхідно для чоловіків досягнення 55 років стажу роботи не менше 25 років, з яких не менше половини стажу на роботах по Списку № 1 чи № 2.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005 та у рішенні №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що позивач ОСОБА_1 має повне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. б) ст. 13, ст.ст. 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.ст. 2, 8 18, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255-257 КАС України, суд
вирішив:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України у м. Жмеринка по відмові в призначенні пенсії ОСОБА_1, відповідно до п. б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м. Жмеринка зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 19.02.1985 року до 07.07.1998 року для призначення пенсії відповідно до п. б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити пенсію з 02.12.2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м. Жмеринка виплатити ОСОБА_1 пенсію з 02.12.2009 року.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копі постанови.
Якщо суб’єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбаченою частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
С У Д Д Я: (підпис)
Копія вірна:
суддя Жмеринського міськрайонного суду А.М. Заярний
Серетар: