Справа №2-5414/2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 року

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

судді - Романенко В.В.,

при секретарі – Астанькович О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м.Сімферополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В   С   Т   А   Н   О   В   И   В:

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем, тому що сімейні відношення не склалися та припинені, однією родиною не проживають, подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, у кожного своє життя, подальше спільне життя та збереження родини неможливі.

Позивач у судове засідання не з’явився, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в поновному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає, після розірвання шлюбу просив залишити відповідачеві дошлюбне прізвище Дериколенко.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу  суперечить інтересам одного з них.

Судом встановлено, що в юридичний шлюб сторони вступили 25 квітня 1980 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ВН №011255. Також зі свідоцтва про одруження вбачається, що відповідачем під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, було змінено прізвище Дериколенко на Франчук.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають, розірвати шлюб через органи РАГСу відповідач не бажає.

Подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що вони подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, єдиного бюджету не мають,  що суперечить ст.3 Сімейного Кодексу України, яка говорить, що родину становлять спільно проживаючі особи, зв'язані загальним побутом, що мають права й обов'язки. Шлюб сторін так само перешкоджає їм здійснити право на проживання в родині, передбачене ст.4 Сімейного Кодексу України.

При таких обставинах суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, родину зберегти не можливо, вона розпалася остаточно і шлюб необхідно розірвати.

Згідно зі ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до вимог ч.8 ст.235 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. За бажанням відповідача, останньому після розірвання шлюбу слід залишити дошлюбне прізвище – Дериколенко.

На підставі ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.60, 208, 209, 212-215, ч.8 ст.235  ЦПК України,

В   И   Р   І   Ш   И   В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25 квітня 1980 року Відділом ЗАГСу м.Молодечно Мінської області Республіки Білорусь, актовий запис №126 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвати.

Прізвище, тому з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, залишить Дериколенко.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя у порядку та строки, встановлені ст.ст.294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: