Справа  2-а-405/10

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

10 листопада 2010 року Суддя Жмеринського міськрайонного суду  Вінницької області Верьовочніков В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21.10.2010 року звернулась з цим позовом до суду, посилаючись на те, що вона, згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус дитини війни і відповідно до ст.6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням даного Закону, призначена їй державна соціальна допомога в період з 01 січня 2006 року відповідачем виплачувалася у заниженому розмірі. Просила поновити їй строк звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії неправомірними; зобов’язати управління ПФУ у Жмеринському районі здійснити перерахунок недоплаченої державної соціальної допомоги з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити їй недоплачені суми, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р. та  з 22 травня 2008 р. до дати набрання рішенням суду законної сили; стягнути на її користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, в сумі 3888,42 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.10.2010 року; зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплачувати їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, з 01.10.2010 року з наступним її перерахунком згідно до чинного законодавства в разі встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян та стягнути на її користь суму сплаченого нею державного мита в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 25.10.2010 року позов в частині зобов’язання провести перерахунок з 09 липня по 31 грудня 2007 р. та  з 22 травня 2008 р. по 20 квітня 2010 р. та стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни з 01 березня 2009 року по 20 квітня 2010 року залишено без розгляду.

Представник відповідача подала заперечення проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та в якому порядку. Також зауважила, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, та не може застосовуватись для розрахунку підвищення до пенсії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачкою та представником відповідача обставини, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, про викладення в новій редакції тексту ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, з моменту постановлення зазначеного рішення Конституційного Суду України чинною є редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,  закону України,  міжнародному договору, згода на обов'язковість якого  надана  Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема, про визнання неправомірними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.1832 КАС України скорочене провадження застосовується в  адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності
суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання,  одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загально-обов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних  виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. 4, 5, 8, 9, 14, 18, 69, 71, 72, 94, 1832 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області по відмові у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням надбавки дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 21 квітня 2010 року по 10 листопада 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.      

Постанова набирає законної сили після закінчення строків її оскарження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії, Київському апеляційному адміністративному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

    СУДДЯ