Справа № 2 - 1305/2010  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року                                 м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                 Большаков Ю.М.

при секретарі                     Сторчаковій Н.Ю.

за участю представника позивача                 ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності на житловий будинок, виділення в натурі частки боржника з спільної сумісної власності, визнання права власності, зобов’язання зареєструвати права на нерухоме майно

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2Ю звернувся 04.03.2010 року у Бахчисарайський районний суд Автономної  Республіки Крим із позовною заявою, де виклав вимоги припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1, виділити частку в натурі ОСОБА_5, яка дорівнюється половині зазначеного будинку, визнати за ним право власності на цю частку і зобов'язати зареєструвати право власності. Вимоги мотивоване тим, що ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополь затверджене мирову угоду, яку ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_5, за умовами якої ОСОБА_5 зобов’язався повернути 133200 гривень боргу. На виконання ухвали суду до відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції було пред’явлене виконавчого листа, але зробити дії щодо звернення стягнення на майно боржника неможливе, оскільки зазначений будинок був придбаний під час шлюбу, зареєстрований на дружину ОСОБА_5 і тому, у відповідності до закону, належить боржникові та його дружині в рівних частках, але розмір їх часток не визначене.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав і пояснив, що виділити частку ОСОБА_5 необхідне для того, щоб виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою суду. Державний виконавець не змозі цього зробити, оскільки розмір часток співвласників не визначене. Просить задовольнити позовні вимоги на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач та третя особа викликалися до суду через засоби масової інформації, у судове засідання не з’явилися, будь-яких заяв не надавали, про причини неявки не сповіщали і тому суд з дотриманням вимог ст.. 169 ЦПК України розглядає справу у їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши його доводи доказами суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступного.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

    При перевірці обставин доказами судом встановлене, що по справі відсутні докази того, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на відповідача або третю особу, хоча і є копія договору купівлі – продажу житлового будинку ОСОБА_3 у колгоспу «Перемога», який розташований в селі Долинне Бахчисарайського району (а. с. 10 – 11).

    За вимогами  Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень» з січня 2004 року передбачається обов’язкова реєстрація прав на нерухоме майно в органах технічної інвентаризації. За приписом ст.. ст.. 392, 1296, 1297 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлене за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Позивач та його представник не надали суду доказів того, що відповідач та третя особа є подружжям, що на третю особу зареєстроване права на будь-який житловий будинок, через що суд дійшов висновку, що позивач та його представник не довели суду доказами обгрунтованості позовних вимог і тому вони задоволенню не підлягають.

    У відповідності до ст.. 88 УПК України судові витрати суд покладає на позивача у межах сплачених сум.

    На підставі викладеного, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 357, 392, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального  кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

          ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності на житловий будинок, виділення в натурі частки боржника з спільної сумісної власності, визнання права власності, зобов’язання зареєструвати права на нерухоме майно – відмовити.

    Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим     через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Головуючий

     суддя