Справа №22Ц-1093/2007 р. Головуючий в 1 інстанції Коцюрба М.П.
Категорія 01,11,18 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Назарчука Р.А.,
суддів: Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі: Шешко О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання недійсним договору позики,
встановила:
у листопаді 2004 року позивач ОСОБА_1. звернуся до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги
тим, що в процесі проведення фінансово-господарської діяльності ГШ «ББК - Агропродукт» у
відповідача ОСОБА_2виникли фінансові труднощі, пов'язані з несплатою податків. 20
січня 2002 року відповідач взяв у нього в борг 83 000 гривень, які зобов'язувався
повернути до 01 січня 2004 року.
У встановлений термін ОСОБА_2борг не повернув і тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 83 000 гривень боргу за договором позики.
У грудні 2004 року ОСОБА_2. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1посилаючись на те, що ОСОБА_1. 01 серпня 2002 року взяв в позику 2 000 гривень строком на 6 (шість) місяців. Проте у встановлений термін він борг не повернув і тому просив суд стягнути з нього вказану заборгованість.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду від 17 червня 2005 року позов ОСОБА_1задоволено і стягнено з ОСОБА_2. на його користь 83 000 гривень боргу, позов ОСОБА_2задоволений і стягнено з ОСОБА_1на його користь 1 428,80 гривень боргу.
Рішенням колегії суддів судової палати апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2005 року рішення Києво - Святошинського районного суду від 17 червня 2005 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_21 428, 80 гривень і викладено в такій редакції - стягнути з ОСОБА_1на користь ПП «ББК - Агропродукт» 1 428,80 гривень, стягнути з ОСОБА_1на користь держави 51 гривень державного мита, в решті рішення скасоване і направлене на новий судовий розгляд.
Ухвалою від 23 січня 2006 року Дарницького районного суду м. Києва об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2. до ОСОБА_1про визнання договору позики недійсним разом із цивільною справою за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу.
2
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2007 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1до ОСОБА_2. про стягнення боргу, задоволений зустрічний позов і визнаний недійсний договір позики від 20 січня 2002 року укладений між ОСОБА_2і ОСОБА_1. Стягнено з ОСОБА_1на користь ОСОБА_21 504,58 гривень судових витрат пов'язаних із проведенням по справі експертиз.
ОСОБА_1. подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, постановленні з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судців дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно розписки від 20 січня 2002 року ОСОБА_2. зобов'язувався повернути ОСОБА_1. борг в сумі 83 000 гривень до 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст.161 ЦК УРСР (в редакції 1963) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону.
Згідно з вимогами ст.ст.374,376 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором позики одна сторона передає другій стороні у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Позичальник вправі заперечувати договір позики за його безгрошевістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця.
Згідно висновку судової-технічної експертизи за №1239 від 30 травня 2005 року вказано, що час складання наданої на дослідження розписки від імені ОСОБА_2. не відповідає часу, яким вона датована. Для її виготовлення був використаний аркуш бланку приватного підприємства «ББК - Агропродукт», який містив відтиск печатки, нанесений період травня-червня 2000 року і підпис від імені ОСОБА_2
У розписці від імені ОСОБА_2. від 20 січня 2002 року спочатку був нанесений відтиск печатки від імені ПП «ББК - Агропродукт», а потім виконаний підпис від імені ОСОБА_2
Згідно висновку №11427 криміналістичної експертизи від 22 листопада 2006 року вказано, що час виконання підпису від імені ОСОБА_2. у наданій на експертизу розписці не відповідає часу, яким вона датована - 20 січня 2002 року, цей підпис виконано раніше червня 2002 року.
Матеріалами справи встановлено, що час складання розписки від 21 січня 2002 року від імені ОСОБА_2. не відповідає часу яким вона датована.
Доводи ОСОБА_1про те, що ОСОБА_220 січня 2002 року взяв в борг у ОСОБА_1в сумі 83000 гривень не заслуговують на увагу, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і
3
тому суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1. в задоволенні позову про стягнення боргу.
В зв'язку з відмовою ОСОБА_1. в задоволенні позову про стягнення боргу суд першої інстанції правильно зробив висновок про визнання недійсним договору позики від 20 січня 2002 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись: ст,ст.307,308,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2007 року відхилити, рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.