Справа № 11-471 2007р                                       Головуючий у 1 інстанції Шевчук М.П.

Категорія ст. 286 ч. 2 ККУ.                                  Доповідач Рубайло Г .Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого - судді Рубайла Г .Я.,

суддів   - Капічон О.М., Каленченко Н.О.,

з участю прокурора Хомич С. П., адвоката ОСОБА_1., потерпілої ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3. адвоката ОСОБА_1. на вирок Броварського міськрайонного суду Київської від 28 лютого 2007 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Нападів-ка Липовецького району Вінницької області, гро -мадянин України, не судимий, засуджений за ст.286 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням   права керувати транспортними засобами   на строк 3 роки.

Вирішені цивільні позови та стягнуто з засудженого ОСОБА_3. на користь :

·     потерпілої ОСОБА_2. 15204 грн. 39 коп. у відшкодування матеріальної та 80 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди ;

·     потерпілого ОСОБА_4. 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди;

·  стягнуто 1648 грн. за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2. на користь Броварської райдержадміністрації;

·  речовий доказ - автомобіль АУДІ-80 д. н. НОМЕР_1передано власнику ОСОБА_5.

Як вказано у вироку 18 листопада 2006 року близько 15 години дня ОСОБА_3. керував автомобілем „АУДІ "-80 д. н. НОМЕР_1, що належить його доньці ОСОБА_5. проїздив по вулиці Жовтневої революції в с Рожівка Броварського району Київської області. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не дотримуючись вимог п. п. 2.9, 10.1, 12.1 та 11.4 Правил дорожнього руху, Недзельський при здійсненні повороту на вулицю Ватутіна невірно оцінив дорожню обстановку та допустив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, а в подальшому і виїзд на ліве  по напрямку руху узбіччя  дороги,  де допустив наїзд на пішоходів,

2

малолітню ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_4., що стояли на

зупинці громадського транспорту, очікуючи автобус. В результаті наїзду

потерпілій ОСОБА_6. було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, від

яких вона померла 24 листопада в лікарні, потерпілому ОСОБА_2.

спричинені   тілесні   ушкодження                  середньої  тяжкості   та   потерпілому

ОСОБА_4. спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я .

На вирок суду подана апеляція захисником засудженого ОСОБА_3. адвокатом ОСОБА_1. з тих підстав, що призначене покарання засудженому занадто суворе, не відповідає характеристиці особи засудженого та тяжкості скоєного злочину. Зокрема, не враховано повне визнання вини, позитивні характеристики, сімейний стан, повне відшкодування матеріальних збитків потерпілим, акт про алкогольне сп'яніння неякісний та не дає відповіді на те, чи Недзельський під час дорожньої пригоди був в стані сп'яніння, чи у нього залишкові явища сп'яніння, незастосування на його пропозицію звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням судом не мотивовано. З наведених підстав просить вирок суду скасувати та призначити засудженому покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

В запереченнях державний обвинувач прокурор Моцик Л.М. вважає апеляцію не обґрунтованою та просить залишити її без задоволення , а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1., що підтримав апеляцію, прокурора, вважавшого вирок залишити без змін, а апеляцію адвоката без задоволення, потерпілу ОСОБА_2., яка вважала вирок законним та обґрунтованим та просила залишити його без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи видно, і це не заперечується в апеляції, що фактичні обставини справи, кваліфікація злочину та розмір цивільного позову засудженим ОСОБА_3 в суді не оспорювались, свою вину він визнав повністю, а тому суд за його згодою та згодою інших учасників судового розгляду справи в порядку ст. 299 КПК України обмежився допитом підсудного, не досліджуючи інших доказів по справі.

Кваліфікація дій засудженого за ст.286 ч. 2 КК України в апеляції не оспорюється і сумніву у судової колегії не викликає.

Немає підстав ставити під сумнів і рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_3, яке оскаржується його захисником. Із мотивувальної частини вироку вбачається, що суд вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства. Було враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу винного, а також

усі ті обставини, які обтяжують та пом'якшують його відповідальність, у тому числі й ті, на які вказується в апеляції захисника.

За таких обставин колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляції.

Твердження в апеляції про те, що неналежно встановлений стан алкогольного сп'яніння засудженого безпідставні, так як суперечать показанням самого засудженого, який повністю в суді визнав свою вину в пред'явленому органами слідства обвинуваченні, в тому числі і у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2007 року щодо засудженого ОСОБА_3 - без змін.

Судді: