Справа № 22ц -5541/1              Головуючий у 1 інстанції- Грушицький А.І. Категорія:  56                                               Доповідач - Матвійчук Л.В.    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ __________________________________________________________

                       У  Х  В  А  Л  А

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    27 грудня 2010 року                             м.Луцьк

    Колегія суддів судової палати  у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого     -     судді     Киці С.І.,

          суддів   -  Матвійчук Л.В., Антонюк К.І.,

    при секретарі     -     Гнепі П.М.,

          з участю позивача - ОСОБА_2,

          представника відділу державної виконавчої служби - Чернацької О.В.,

          відповідача - ОСОБА_4,

          представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису й арешту за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 рішення Луцького  міськрайонного суду від  22 листопада 2010 року,

                                                            в с т а н о в и л а :

    Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2010 року   позов задоволено частково.

           Постановлено звільнити з-під арешту та виключити з акту опису майна, складеного 18 лютого 2010 року заступником начальника першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Чернацькою Оксаною Володимирівною, земельну ділянку площею 0,1950 га, що розташована у с. Богушівка Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк М.В., 15 березня 2005 року і зареєстрованого в реєстрі за № 279.

          В позові до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області відмовити.

           Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 22 ( двадцять дві) грн. 75 коп. судових витрат з кожного.

          В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

                Судом першої інстанції встановлено, що 18 лютого 2010 року державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Чернацькою О.В. складено акт опису й арешту майна при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1223/09, виданого 25 листопада 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 239400,00 грн. боргу за договором позики, 1700 грн. судового збору та 30 грн. ІТЗ, відповідно до якого, описано і накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1950 га, що знаходиться в с. Богушівка Луцького району ( державний акт ВЛ № 016685, реєстраційний № 1005 від 01.02.2005 року). З дослідженого в судовому засіданні листа Луцького міськрайонного відділу Волинської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" вбачається, що в ОСОБА_5 станом на 19 березня 2010 року у власності не має земельної ділянки.

    Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

         Статтею 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю чоловіка, дружини є: майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

          Відповідно до ст. 82 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

         Відповідно до ч.2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеної в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

        Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання  рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

         Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

          Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, договором дарування земельної ділянки від 15 березня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк М.В за реєстраційним номером № 279, згідно якого ОСОБА_5 (Дарувальник) подарував, а ОСОБА_2 (Обдарована) прийняла у дар земельну ділянку площею 0,1950 га. кадастровий номер 0722881000:02:001:0343, що розташована на території с. Богушівка Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області ( а.с.4); державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 288852,  який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010707600318, відповідно до якого ОСОБА_2  є власником земельної ділянки площею 1,1900 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована с. Богушівка Луцького району Волинської області    ( а.с.3); довідкою від 19.03.2010 № 423/07-12  Волинської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру",  з якої вбачається, що станом  на 19.03.2010 року ОСОБА_5 не має у власності земельної ділянки ( а.с.23).

            Задовольняючи позовні вимоги частково, суд вірно виходив з того, що спірна  земельна ділянка належить позивачеві на праві особистої приватної власності на підставі  нотаріально посвідченого договору дарування від       15 березня 2005 року, а тому підлягає звільненню з-під арешту. 

  Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт,  вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та дослідженими судом доказами.

Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити, а рішення Луцького  міськрайонного суду від  22 листопада     2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

            Судді: