Справа №22-ц-34414\2010р. Головуючий в 1 інстанції Захарова І.О.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
15 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування квартирою та анулювання реєстрації
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
В липні 2010 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подала до суду позовну заяву в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та анулювання його реєстрації за зазначеною адресою. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2008р. В зазначеній квартирі за дозволом ОСОБА_2 зареєстровані представник позивачки ОСОБА_4 та її колишній чоловік ОСОБА_3, шлюб з яким розірвано за рішенням суду від 10.06.2010р. Відповідач не проживає у спірній квартирі з січня 2008 року без поважних причин, оплату квартири і комунальних послуг не проводить.
Рішенням суду від 04.11.2010р. у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом при його ухвалені норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.214 ЦПК України, ст.391 ЦК України; неналежну оцінку судом доказів по справі та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Так ст.303ч.1, ст.309 пунктами 3,4 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до положень ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, роспоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Постановлюючи рішення від 04.11.2010р., суд виходив з того, що ОСОБА_3 відсутній тривалий час по місцю проживання за поважними причинами, позивачка ОСОБА_2 не надала доказів в підтвердження своїх вимог.
Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи, зроблено з порушенням норм діючого законодавства, зокрема ст.405 ЖК України, ст.ст.212,213 ЦПК України.
Так із матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 та її мати ОСОБА_4 з 1996 року по 10.06.2010р. знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, відповідачем по цій справі. ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.02.2010р. придбала квартиру АДРЕСА_1, в якій 21.03.2008р. зареєстрований ОСОБА_3 Проте ОСОБА_3 з початку 2008 року в зазначеній квартирі не проживає без поважних причин, що стверджується належним чином завіреним актом (а.с.9) та що слідує і із копії позовної заяви ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та із рішення Євпаторійського міського суду АРК від 10.06.2010р.(а.с.11,14). Зазначені обставини не спростовані відповідачем по справі.
Відповідно до ст.405 ЖК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік.
Суд, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, виходив з того, що відповідач тривалий час відсутній у спірній квартирі за поважними причинами – об’єктивною необхідністю перебування в іншому місці. Однак довідка від 04.06.2010р., на яку послався суд в підтвердження цього висновку, свідчить лише про те, що відповідач проходив лікування в місті Санкт-Петербурзі з 01.06.2010р. по 20.06.2010р., та не може свідчити про поважність причин відсутності в спірній квартирі понад два роки до цього.
Висновки суду першої інстанції щодо неналежності як доказу акту про непроживання відповідача у зв’язку із зазначенням в ньому часу непроживання з січня 2008 року необґрунтовані, оскільки зазначений в акті період непроживання відповідача включає і його непроживання після його реєстрації в березні 2008р. в спірній квартирі. Із матеріалів справи також вбачається, що про укладення угоди купівлі-продажу спірної квартири сторони цієї угоди домовились ще в листопаді 2007р., що підтверджує доводи апелянта про вселення в спірну квартиру до офіційного оформлення договору купівлі-продажу (а.с.44,47).
Заперечуючи проти доводів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надав суду доказів, які б їх спростовували і клопотань про їх витребування не заявляв; із заявою про продовження строку збереження жилого приміщення не звертався.
Виходячи з викладеного, рішення суду в частині відмови у позові про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірною квартирою, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Наряду з цим, позовні вимоги ОСОБА_2 про анулювання реєстрації місця проживання ОСОБА_3 в спірній квартирі задоволенню не підлягають, оскільки питаннями реєстрації громадян здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в АРК, який не притягувався до участі у справі, та зняття з реєстрації здійснюється також на підставі рішення суду про втрату права на житло(ст.ст.7,11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). ОСОБА_2 не надала доказів звернення до органів з питань реєстрації та наявності спору щодо цього питання.
Оскільки в задоволенні вимог в цій частині позову колегія вважає необхідним відмовити з інших підстав, ніж зазначив суд першої інстанції, то рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2010 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1
ОСОБА_2 у задоволенні позову про анулювання реєстрації ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.