У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 серпня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
21 квітня 2010 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно.
Свої вимоги мотивує тим, що 13 жовтня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір № 805/2005/840-ПК/114, відповідно до якого банк надав ОСОБА_5 кредит на придбання автомобіля в сумі 13185,00 доларів США, на строк до 13 серпня 2011 року та сплатою процентів у розмірі 10 % річних.
13 жовтня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 (поручитель) поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_5 (позичальником) зобов'язань за кредитним договором.
13 жовтня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено Договір застави, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надала ВАТ КБ «Надра» на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору транспортний засіб автомобіль марки CHEVROLET модель AVEO SA69Y, якій належить на праві власності ОСОБА_5
Внаслідок невиконання належним чином умов кредитного договору виникла заборгованість, на загальну суму 81327 грн. 46 коп., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 62971 грн. 02 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 8340 грн. 19 коп., заборгованість по платі за управління кредитом в розмірі 4283 грн. 38 коп. та пені в розмірі 5732 грн. 87 коп., яку відповідачі добровільному порядку не сплачують.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 серпня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» задоволені частково. З ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 77271 грн. 54 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на заставлене майно – транспортний засіб автомобіль марки CHEVROLET модель AVEO SA69Y реєстраційний номер НОМЕР_1 (рік випуску – 2005, колір – чорний, тип ТЗ – седан, об'єм двигуна НОМЕР_3, шасі/кузов, рама, коляска/ №НОМЕР_2), що належить ОСОБА_5 та переданий ОСОБА_5 у заставу, а у разі нехватки коштів звернути стягнення на інше майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду в частині стягнення з неї штрафних санкцій скасувати, посилаючись на те, що в цій частині рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв’язку з її знаходженням у відрядженні. Колегією суддів відмовлено у задоволені клопотання, оскільки доказів направлення у відрядження ОСОБА_6 не надано.
Таким чином, особи, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать судові повістки, телефонограми, проте до суду не з’явилися, у зв’язку з чим, колегія суддів розглядає справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині. Визначаючі спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції стягнув заборгованість у солідарному порядку з відповідачів, та звернув стягнення на заставлене майно.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору від 13 жовтня 2005 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 13185 доларів США під 10 % річних, та зобов'язалася здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 13 серпня вересня 2011 року.
Факт отримання грошових коштів підтверджено заявою на видачу готівки.
13 жовтня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, відповідно до якого, остання взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_5 як боржники у повному обсязі.
13 жовтня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено договір застави, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надала ВАТ КБ «Надра» на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору транспортний засіб автомобіль марки CHEVROLET модель AVEO SA69Y.
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідачів утворилася заборгованість у розмірі 10262,14доллара США, що еквівалентно 81327 грн. 46 коп., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 7945,87 долара США, що еквівалентно 62971 грн. 02 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 1052,39доллара США, що еквівалентно 8340 грн. 19 коп., заборгованість по платі за управління кредитом в розмірі 540,49 доллара США, що еквівалентно 4283 грн. 38 коп. та пені в розмірі 723 ,39 доллара США, що еквівалентно 5732 грн. 87 коп. ( а.с.13).
Останні платежі за кредитом відповідачем ОСОБА_5 були проведені у листопаді 2008 року.
В ході розгляду справи у суді 17 серпня 2010 ОСОБА_5 частково сплачена заборгованість в сумі 4055 грн. 92 коп. та відшкодовані судові витрати позивача в розмірі 933 грн. 27 коп.
Апелянт ОСОБА_6 оскаржує рішення суду тільки в частині солідарного стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 723,39 долара США.
Посилання апелянта на те, що банком у порушення п.2.1. було направлено повідомлення, яке не відповідало формі, оскільки в ньому не наведено розрахунку штрафних санкцій, не може бути прийнято до уваги колегією суддів, як таке ,що суперечить фактичним обставинам у справі.
Так, відповідно до п.2.1 договору поруки від 13 жовтня 2005 року кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов’язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов’язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов’язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов’язання позичальника в цілому ( або тій чи інший частині).
Вказані повідомлення у вигляді претензії-вимоги були надіслані 14 квітня 2010 року як на адресу позичальника ОСОБА_5, так і на адресу поручителя ОСОБА_6, та мали повний розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 15,16). Оспорюючи нараховану суму пені за невиконання зобов’язання у розмірі 723, 39 долара США, апелянт не навів свого розрахунку нарахування пені.
Колегія суддів вважає, що звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору , відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань. Факт невиконання відповідачем ОСОБА_5 своїх договірних зобов’язань колегія суддів вважає доведеним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими і такими, що підтверджені доказами наявними по справі наданими сторонами на засадах змагальності, відповідно до вимог статті 10 ЦПК України, яким судом була надана належна правова оцінка, згідно з правилами статті 212 ЦПК України, кожному окремо і всім у сукупності.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.