УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Кірюхіної М.А.

                                                      Суддів: Адаменко О.Г.

Руснак А.П.

                     При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну  справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інвест НТВ Груп», ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Уютненська селищна рада Сакського району Автономної Республіки Крим, про визнання угоди недійсною, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інвест НТВ Груп» на рішення  Євпаторійського міського суду Автономної Республіки  Крим від  9 вересня 2010 року,

                                                        ВСТАНОВИЛА:    

     24 лютого 2010 року ОСОБА_5, уточнивши раніше пред’явлені позовні вимоги, звернулась  до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним  договір  № 45-11-07 про пайову участь у будівництві,  укладений 1 листопада 2007 року між нею та ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп», і  застосувати наслідки недійсності цієї угоди, стягнувши   на її користь грошові кошти в сумі 120621,97 грн.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що цей договір не відповідає вимогам Законів України  «Про інвестиційну діяльність» і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю» і ст. 227 ЦК України.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки  Крим від 9 вересня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним  договір  № 45-11-07 про пайову участь у будівництві, укладений 1 листопада 2007 року між ОСОБА_5 як пайовиком і ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» як забудовником. Стягнуто з ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» на користь ОСОБА_5 грошові  кошти в сумі 120621,97 грн., а також понесені судові витрати  в сумі 1252,22 грн., а всього 121874,19 грн.

     Не погодившись з даним рішенням  ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп»  подало апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

     Зокрема,  зазначає, що суд порушив вимоги ст. 31 ЦПК України, прийнявши уточнену позовну заяву ОСОБА_5 про визнання договору недійсним до спільного розгляду із позовною заявою  про розірвання цього договору.

     Крім того,  стаття 227 ЦК України, на підставі якої суд задовольнив позовні вимоги, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки для  укладення договору, що оспорюється, не потрібно спеціального дозволу (ліцензії).

     Також суд необґрунтовано зробив висновок про порушення при укладенні договору вимог Законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю», оскільки товариство  не є управителем коштів, отриманих від позивача, а виступало при укладенні договору як комерційний представник фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які є забудовниками і на рахунок яких товариство перерахувало отримані від позивача кошти.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп», дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання недійсним  договору № 45-11-07 про пайову участь у будівництві, укладеного нею  1 листопада 2007 року з ТОВ «Крим Інвест  НТВ Груп», і  стягнення з ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» на її користь  грошових коштів в сумі 120621,97 грн., суд першої інстанції керувався ст. ст. 215, 216, 227 ЦК України і виходив з  того, що ТОВ «Крим Інвест  НТВ Груп» не мало права укладати такий договір, оскільки не відноситься до осіб, яким  відповідно до Законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю»  надано право здійснювати інвестування і фінансування об’єктів житлового будівництва і управління коштами фізичних і юридичних осіб з метою фінансування будівництва житла, а також не є забудовником у понятті, визначеному ст. 1  Закону України «Про архітектурну діяльність» і не має ліцензії на  здійснення будівельної діяльності, передбаченої Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він  відповідає обставинам справи і вимогам закону.

     З матеріалів справи вбачається, що  1 грудня 2007 року між ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» в особі генерального директора ОСОБА_6, діючого на підставі статуту,  як «забудовником», та ОСОБА_5, як «пайовиком»,    було укладено договір № 45-11-07 про пайову участь у будівництві.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 цього договору його предметом є пайова участь ОСОБА_5 у фінансуванні будівництва приміщень загальною площею 43,58 кв.м., розташованих в 12-ти квартирному трьохповерховому  житловому  будинку по вул. Отар-Мойнак, 43 в с. Уютне, Сакського району,  Автономної Республіки  Крим.

     При цьому пунктом 1.2 розділу 1 договору визначено, що на «забудовника» покладається ведення справ, пов’язаних з організацією будівельних робіт і організацією фінансування будівництва об’єкту.

     Розділом 2 договору встановлено обов’язок «забудовника» забезпечити організацію роботи, що пов’язана із будівництвом об’єкту, і після здачі в експлуатацію  будівлі, в якій розташований об’єкт, направити документи на оформлення прав власності, а також обов’язок «пайовика»  внести свою частку коштів для фінансування робіт у сумі 16200 євро.

     Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну  діяльність» встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

     Відповідно до частини 1 ст. 2 цього Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

     Згідно з частиною 3 ст. 4 зазначеного Закону в редакції,  що діяла на момент укладення оспорюваного договору,  об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

     Отже, фінансування фізичними особами будівництва житла через ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» суперечить вимогам частини 3 ст. 4 вказаного Закону.

     Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами встановлені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Статтею 4 цього Закону в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору, встановлено, що управителем може бути фінансова установа, а забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.

     Відповідно до ст.   1 Закону України «Про планування і забудову територій» замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» в редакції, що діяла на час укладення спірного договору, також визначено, що забудовник це особа, яка відповідно до закону отримала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

     ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп»  не є фінансовою установою, а також  власником земельної ділянки по вул. Отар-Мойнак, 43 в с. Уютне, Сакського району, Автономної Республіки Крим,  на якій розташований будівельний об’єкт. Отже, воно не мало  права  здійснювати відповідно до умов договору ведення справ, пов’язаних з організацією  виконання будівельних робіт і організацією фінансування будівництва житлового будинку.

Стаття  215 ЦК України передбачає,  що  підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п’ятою та  шостою  ст. 203 ЦК України. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

     Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

     1. Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

     2. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

     3. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

     4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

     5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

     6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

     Відповідно до вимог ст. 227 ЦК  України правочин юридичної особи,  вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

     Оскільки при укладенні оспорюваного договору ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп»  діяло всупереч вимогам частини 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» і вимогам ст. 4  Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», суд обґрунтовано дійшов висновку, що він  має бути визнаний недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону і вчинений юридичною особою без відповідного дозволу.

     Частиною 1 ст. 116  ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

     З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ОСОБА_5 05.11.2007 року за квитанцією  № 95  перерахувала   на рахунок ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп»  грошові кошти у розмірі  11699,07 грн.; 09.11.2007 року за квитанцією № 83 - 70000 грн.; 09.11.2007 року за квитанцією № к4/9/35 - 35210 грн.; 30.11.2007 року за платіжним дорученням № 6616 - 2960 грн., а всього 120621,97 грн.

В той же час рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2007 року, яке набрало законної сили 5 листопада 2007 року, право власності на житловий будинок № 43 по вул. Отар-Мойнак в с.Уютне, Сакського району, Автономної Республіки Крим визнано за ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в рівних частках.

     У зв’язку з цим рішення суду першої інстанції в частині  застосування наслідків недійсної угоди, а саме стягнення  з ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» на користь ОСОБА_5  внесеної на будівництво грошової суми у розмірі  120621,97 грн., також є законним і обґрунтованим.

     Підстав для стягнення цієї суми з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 немає,  оскільки у договорі про пайову участь ОСОБА_5 в будівництві  не зазначено, що ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» укладало його від імені цих осіб.

     Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково послався в рішенні на порушення ТОВ «Крим Інвест НТВ Груп» при укладенні оспорюваного договору вимог  Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», але вважає, що  це  не дає передбачених пунктом 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підстав для скасування чи зміни рішення,  оскільки не впливає  на його правильність.

     Порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

     З огляду на зазначене, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                             УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інвест НТВ Груп» відхилити.

     Рішення  Євпаторійського міського суду Автономної Республіки  Крим від  9 вересня 2010 року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: