У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа – Орган опіки та піклування в особі Роздольненської селищної ради Роздольненського району АР Крим, про усунення перешкод у здійсненні права користування і володіння домоволодінням з боку відповідачів та їх виселення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 29 вересня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
25 листопада 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 третя особа – Орган опіки та піклування в особі Роздольненської селищної ради Роздольненського району АР Крим, про усунення перешкод у здійсненні права користування і володіння домоволодінням АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх виселення разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
Свої вимоги мотивує тим, що 01 вересня 1987 року її чоловік ОСОБА_10 і вона, перебуваючи у шлюбі придбали житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1. Після смерті чоловіка, рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 17 березня 2005 року їй був продовжений строк для прийняття спадщини і визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому за фактичною забудовою з господарськими побудовами. Відповідачі ввели її в оману пообіцявши, що будуть її доглядати, вселилися в домоволодіння, уклали договір найму житлового приміщення на невизначений термін. В подальшому стало відомо, що вони обманним шляхом оформили на себе право власності на це домоволодіння. Ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 16 вересня 2008 року рішення про визнання права власності за відповідачами було скасовано. Незважаючи на це відповідачі продовжують чинити перешкоди у володінні і користуванні домоволодінням. Вважає, що відповідно до п. 3 ст. 168 ЖК України договір найму може бути розірваний за вимогою наймодавця, якщо житлове приміщення, яке займає наймач, необхідне для проживання йому і членам його родини. В цьому разі власник будинку повинен попередити наймача про розірвання договору за три місяці. Вона попередила відповідачів 27 вересня 2008 року, однак відповідачі до цього часу не виселилися.
В подальшому позивачка уточнила свої позовні вимоги, оскільки разом з відповідачами зареєстровані і проживають їх неповнолітні діти, просить усунути їй перешкоди у здійсненні права користування і володіння домоволодінням АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх виселити.( а.с. 129)
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 29 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду залишити без змін, вважають його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_5 рішення суду від 17 березня 2005 року про визнання за нею права власності на спірне домоволодіння не зареєструвала в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а тому не набула права власності у встановленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_5 на момент звернення до суду з позовом не була власником житлового будинку, тому у неї не виникло права для звернення до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування і володіння будинку з боку відповідачів та їх виселення.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що за рішенням Роздольненського райсуду від 17.03.2005 року за позивачем ОСОБА_5 був продовжений строк для прийняття спадщини і визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому за фактичною забудовою з господарськими побудовами ( а.с.86). Проте відповідно до положень ст. ст. 210, 640 ЦК України ОСОБА_5 не здійснили державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до будинкової книги на спірне домоволодіння з 24 травня 2005 року у будинку АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 120-121).
У подальшому між сторонами 29.12.2007 року у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу спірного будинку.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 зверталися до суду з позовом про визнання вказаного договору дійсним, за рішенням Роздольненскьогго райсуду від 30.01.2008 року їх позов було задоволено та за ними визнано право власності на спірне домоволодіння( а.с. 22). У подальшому ухвалою Роздольненського райсуду від 16.09.2008 року вказане рішення скасовано за нововиявленими обставинами. При новому розгляді справи рішенням Роздольненського райсуду від 10.06.2010 року в задоволені позову ОСОБА_9 відмовлено.( а.с. 124-125).
Як пояснила колегії суддів позивачка ОСОБА_5 вона проживає у літній кухні вказаного будинку, а відповідачі проживають у будинку, проти вказаного не заперечують відповідачі. З позовом про вселення до будинку позивачка не зверталася.
Таким чином по справі встановлено, що позивачка не зареєструвала своє право власності на спірний будинок, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що її право на користування та володіння спірним будинком шляхом виселення відповідачів судовому захисту не підлягає.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 29 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.