АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Вінницької області

У Х В А Л А

Ім’ям України

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого :  Колодійчука В.М.

    Суддів:   Камзалова В.В., Іванюка М.В.

    При секретарі : Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства ( далі ПП) фірма « Вікторія» на рішення Літинського районного суду від 19 жовтня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП фірма

« Вікторія» про поновлення на работі та оплату заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те, що з 1 квітня по 13 червня 2006 року працював завідуючим Уладівського аптечного пункту Літинського району. 13.06.2006р. позивача звільнили з посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, хоча він з заявою про звільнення не звертався. Наказом № 43 від 2.10.2006р. наказ від 13.06.2006р. скасовано і позивача звільнено з посади по п.1 ст.41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов’язків.

        Вважаючи зазначений наказ про звільнення незаконним просив задовольнити позов.

        Рішенням Літинського районного суду від 19 жовтня 2010 року позов задоволено, постановлено: поновити ОСОБА_1 на роботі у ПП  фірма «Вікторія» на посаді завідуючого аптечним пунктом с. Уладівка, зобов’язати ПП фірма «Вікторія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.06.2006р. по день поновлення на роботі.

       В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачеві у позові посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

       Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

       Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючого аптечним пунктом на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов’язків.

       Вирішуючи спір та задовольняючи позов про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу суд обґрунтовано дійшов висновку, що власник підприємства застосовуючи до порушника трудової дисципліни такий вид стягнення як звільнення порушив вимоги ст.ст. 147-149 КЗпП України.

        Так від ОСОБА_1 не відбиралось пояснення з приводу привласнення частини меблів аптечного пункту відповідно до вимог ст. 149 ч.1 КЗпП , порушено місячний термін застосування дисциплінарного стягнення визначений ч.1 ст. 148 КЗпП.

        Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних доказах та не спростовують висновків  суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав до скасування судового рішення.

       Керуючись: ст. ст. 308, 313-315, 317 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма « Вікторія» відхилити.

            Рішення Літинського районного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без зміни.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

    Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :