У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 21 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берещанської І.І.,
Суддів Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.,
При секретарі Фінайкіній І.О.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Штормовської сільської ради Сакського району АР Крим, Комунального підприємства «Комфорт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01 листопада 2010 р.,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Штормовської сільської ради Сакського району АР Крим, Комунального підприємства «Комфорт» про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2562 грн. 23 коп., а також грошових коштів за несвоєчасну виплату заробітної плати з урахуванням інфляції. Позовні вимоги мотивує тим, що він неодноразово звертався до сільського голови з вимогою сплати заборгованості по заробітній платі, оскільки Штормовська сільська рада Сакського району АР Крим є «Засновником» Комунального підприємства «Комфорт», яке на даний час ліквідується. За інформацією ліквідатора коштів на погашення заборгованості по заробітній платі немає.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01 листопада 2010 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_5 у частині позовних вимог до Комунального підприємства «Комфорт» закрито.
Заочним рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01 листопада 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянтом ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт зазначає, що суд розглянув справу з порушенням строків, передбачених ст. 157 ЦПК України, у цей час КП «Комфорт» було ліквідоване, що зробило неможливим пред’явлення до нього вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі. Крім того, апелянт вказує на те, що суд в порушення норм діючого законодавства взагалі не розглядав вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно КП «Комфорт». Також, на думку апелянта суд неправильно виходив з того, що позивач не знаходився в трудових відносинах з Штормівською сільською радою Сакського району АРК, тому в неї не має зобов’язань перед позивачем по виплаті заборгованості по заробітній платі. Штормівська сільська рада є засновником КП «Комфорт» і правонаступником за його боргами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що КП «Комфорт» ліквідоване, а у Штормівської сільської ради не має обов’язку по виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, тому що вони відповідають обставинам справи, вимогам закону.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Комфорт», яке є самостійною юридичною особою. Наказом № 43 Комунального підприємства «Комфорт» від 11.11.2008 року на підставі рішення № 891 Штормівської сільської ради Сакського району АРК 43 сесії 5 скликання від 29 серпня 2008 року про передачу в оренду ТОВ «Сакська водна компанія» строком на 10 років цілісного майнового комплексу – систему водопостачання, яка раніше знаходилась на балансі КП «Комфорт», ОСОБА_5 було звільнено з посади оператора водопідйому на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату. На момент звільнення заборгованість по заробітній платі склала 2562 грн. 63 коп., яка до теперішнього часу не виплачена.
Згідно зі ст.ст. 96, 116 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до постанови Господарського суду АРК від 14 травня 2009 року КП «Комфорт» було визнано банкрутом, у відношенні нього відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду АРК від 28 вересня 2010 року КП «Комфорт» Ліквідовано з виключенням з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб.
Відповідно до ч.1,3 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Згідно ч.4 цієї норми особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність тільки за зобов’язаннями її учасників, що виникли до її державної реєстрації. У даному випадку борги виникли протягом діяльності підприємства «Комфорт».
Позивач ставив питання про стягнення заборгованості по нарахованій заробітній платі, що автоматично включається до ліквідаційного балансу.
Вищезазначеною ухвалою Господарського суду КП «Комфорт» було ліквідоване без правонаступництва, виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Провадження у справі припинено. Всі вимоги кредиторів, на підставі ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не задоволенні за відсутністю майна, визнано погашеними.
За таких обставин відповідач - сільська рада не несе відповідальності за зобов’язаннями боржника. Суд першої інстанції правильно закрив провадження у справі в частині позовних вимог до КП «Комфорт» і відмовив у позові до Штормовської сільської ради, виходячи з цих положень закону. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом ст. 96 ЦК України є необґрунтованими.
Інші доводи скарги, зокрема про те, що судом порушені строки розгляду справи не впливають на правильність висновків суду по суті і не можуть бути підставою для скасування рішення. До того ж, позивач, який був звільнений у листопаді 2008р. до початку ліквідації підприємства, тривалий час не звертався до суду. На момент подачі позову на підприємстві працювала ліквідаційна комісія, тому при задоволенні позову виконання рішення можливо було лише шляхом включення суми стягнення до кредиторської заборгованості у ліквідаційному балансі.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення суду.
На підставі вказаного і керуючись статтями 304, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: