УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Даніла Н.М.,

суддів М’ясоєдової Т.М.,

Сінані О.М.,

                                           при  секретарі Строєвій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Сімферопольського районного суду АР  Крим  від 8 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Держави Україна, Залізничного районного суду м. Сімферополя, судді Залізничного районного суду м. Сімферополя ОСОБА_1, судді Залізничного районного суду м. Сімферополя ОСОБА_2, судді Залізничного районного суду м. Сімферополя ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ОСОБА_6, Управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправної бездіяльності, відшкодування моральної шкоди,      

ВСТАНОВИЛА:

            Ухвалою Сімферопольського районного суду АР  Крим  від 8 жовтня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині визнання протиправної бездіяльності Залізничного районного суду м. Сімферополя та суддів цього суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, оскільки дана заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

    Не погодившись з вказаною ухвалою суду позивач ОСОБА_5 подав апеляційну  скаргу, в якій ставить питання про її скасування, як незаконної, постановленої з порушенням процесуального закону.

Заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів не знаходить правових підстав для її задоволення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.  

З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх обґрунтованими.

Із позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що він просить суд визнати протиправною бездіяльність  Залізничного районного суду м. Сімферополя та суддів цього суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Сімферопольської міської ради, яка виразилася у розгляді справи понад встановлені законом строки та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 1700 грн. (а.с. 1-2).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-якій спосіб забороняється та що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (статті 126, 129).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному чи касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у її вирішення належним судом.

Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.

Положеннями ст. 62 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

У цьому разі за зазначену шкоду перед особою відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя.    

Оскільки чинним законодавством України не передбачено відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя у цивільних чи адміністративних справах, суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_5 у відкритті провадження у цивільній справі в частині визнання протиправної бездіяльності Залізничного районного суду м. Сімферополя та суддів цього суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_7  

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків місцевого суду апелянт суду апеляційної інстанції не надав.

Пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону і підстави для її скасування відсутні, тому апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід відхилити.    

З урахуванням наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 312, статтями 303, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_5 відхилити.  

Ухвалу Сімферопольського районного суду АР  Крим  від 8 жовтня 2010 року залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до   суду  касаційної інстанції  протягом  двадцяти   днів.  

Судді:        

Даніла Н.М.                     М’ясоєдова Т.М.                     Сінані О.М.