Справа №22-ц-32633\2010р. Головуючий у суді першої інстанції: Макарчук В.О.
Доповідач: Берзіньш В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.
при секретарі Моногошевй В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Євпаторійської міської ради, третя особа: Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії" про визнання права власності на самочинне будівництво,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 01 липня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2008р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Євпаторійської міської ради третя особа: Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії" про визнання права власності на самочинне будівництво – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який складається із дох поверхів і підвалу під літ. «А», навісу, хвіртки, воріт, огорожі і мостіння та просила зобов’язати КРП «БРТІ м.Євпаторії» зареєструвати за нею право власності на зазначений будинок. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2003р. вона придбала земельну ділянку, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за зазначеною адресою та 28.07.2003р. отримала на неї державний акт. З метою цільового використання земельної ділянки вона збудувала житловий будинок; у квітні 2004р. нею було отримано узгоджений з управлінням архітектури і містобудування робочий проект на будівництво двохповерхового будинку за зазначеною адресою; 20.08.2004р. отримано експертний висновок Євпаторійського міського управління ГУ МНС України в Криму та 11.06.2008р. – акт перевірки із СЄС м.Євпаторії про відповідність будівель санітарним вимогам. Оскільки зазначена будівля є самочинною, проте прав і інтересів третіх осіб не порушено, просила задовольнити позов відповідно до ст.ст.182,328,376,383,391,392 ЦК України.
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 01 липня 2008 року позов ОСОБА_3 до Євпаторійської міської ради, третя особа: Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії" про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язано КРП «БРТІ м.Євпаторії» зареєструвати за нею право власності на зазначений будинок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на його незаконність та необгрунтованність, порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.60 СК України, ст.376 ЦК України, порушення його прав та незалучення до участі у справі.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
2
Відповідно до ст.ст.303,309ч.1п.4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення при порушенні або неправильному застосуванні судом норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що побудований ОСОБА_3 двохповерховий житловий будинок, навіс, мощення, огорожа відповідають будівельним, санітарним та протипожежним нормам і правилам, не порушують нічиїх прав та законних інтересів, тому за позивачкою на підставі ст.ст.375,376 ЦК України належить в цілому визнати право власності на зазначені будівлі.
Такі висновки суду зроблено за неповно з’ясованими обставинами справи та вони не узгоджуються з матеріалами справи, суперечать діючому законодавству.
Відповідно до ст.15 ЦК України особа має право на захист у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною другою статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно частин першої, третьої статті 22 Закону України “Про основи містобудування” забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Статтею 29 цього Закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством.
До 1 січня 2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, яким визначалися основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.
Відповідно до статті 30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 8 жовтня 2008 року № 923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно частин першої та другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначені обставини та вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, безпідставно керувався виключно статтею 375,376ч.5 ЦК України, до того ж неправильно застосував зазначену норму закону, оскілки позивачем збудовано будинок без відповідного дозволу та належно
3
затвердженого проекту, та визнав за позивачем право власності на нерухоме майно лише за фактом завершення його будівництва, хоча ОСОБА_3 до відповідних органів з питання прийняття будинку до експлуатації не зверталася і будинок не було прийнято в експлуатацію в установленому порядку, немає і відмови компетентних органів в прийняття об’єкту до експлуатації.
Прийняття до експлуатації нерухомого майна не належить до юрисдикції суду, а належить відповідному компетентному органу при наявності певних умов щодо будівництва. У сенсі ч.5 ст.376 ЦК України, на яку послався суд в підтвердження своїх висновків, умовами визнання у судовому порядку права власності на самочинно збудоване
нерухоме майно є самочинне будівництво нерухомого майна іншою особою на земельній ділянці, яка їй не належить, а належить позивачу, та якщо це не порушує права інших осіб.
З урахуванням викладеного та того, що в ідсутні дозвільні документи на проведення будівництва та рішення компетентних державних органів відносно відмови прийняття побудови до експлуатації та зареєстрування права власності на нерухоме майно, право позивача щодо узаконення самочинного будівництва не можна вважати порушеним, невизнаним чи оспорюваним, тому воно не підлягає судовому захисту.
Крім того, із наданих апелянтом ОСОБА_4 документів(а.с.46) слідує, що він та ОСОБА_3 з 22.11.2002р. по 03.05.2008р. знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Земельна ділянка, на якій розташовано спірні будівлі, придбана на ім’я ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 27.03.2003р. та за твердженням ОСОБА_4 земельна ділянка і спірні будівлі є спільною власністю подружжя.
Таким чином, зазначеним спором та рішенням суду зачіпаються права і інтереси ОСОБА_4, який до участі у справі не притягувався. Право власності позивачки на спірні об’єкти в повному обсязі за зазначених обставин не можна вважати безспірним та доведеним.
Відповідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 01 липня 2008 року – скасувати.
ОСОБА_3 у задоволенні позову до Євпаторійської міської ради, третя особа: Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії" про визнання права власності на самочинне будівництво, зобов’язання провести реєстрацію права власності – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
Шестакова Н.В.