АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Вінницької області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня  2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

 апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого :  Колодійчука В.М.

    Суддів:   Іванюка М.В., Камзалова В.В.

    При секретарі : Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, прокурора Ленінського району м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби ( далі ДВС) Вінницького районного управління юстиції, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди. В заяві зазначала, що у провадженні ВДВС Вінницького районного управління юстиції знаходяться виконавчі листи № 2-524/2006 від 5 жовтня 2006 року та № 2-617/2007 , видані Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.

2 листопада 2006р. виконавчий лист надійшов на виконання до ВДВС Вінницького районного управління юстиції. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її боржнику для виконання. Однак у порушення вимог ст. 27 Закону України « Про виконавче провадження» їй, як стягувачу, постанову надіслано не було та не було вчинено дій щодо примусового виконання рішення суду.

 У зв’язку з цим виникла заборгованість з аліментів в сумі 6700 грн. і тільки 24.07.2007р. боржнику було направлене попередження та нарахована заборгованість в сумі 6700 грн.

Рішенням Тиврівського районного суду від 29.11.2007р. зменшено розмір аліментів до 300 грн. щомісячно.

Позивачка неодноразово зверталась до ВДВС з приводу виконання судового рішення, однак результатів це не дало. Ухвалою Тиврівського районного суду від 6.11.2008р. бездіяльність державного виконавця визнано неправомірною.

Посилаючись на те, що невиконанням рішення суду їй завдано моральної шкоди, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів 5000 грн. на її відшкодування.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року позов задоволено частково.

В апеляційних скаргах прокурор Ленінського району м. Вінниці та головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачці у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційні скарги до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов та стягуючи з ВДВС Вінницького РУЮ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати суд обґрунтовано дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності ВДВС Вінницького районного управління юстиції ОСОБА_1 змушена була неодноразово, на протязі 2007-2008 років звертатись з відповідними скаргами на дії державних виконавців з приводу виконання судового рішення.

Ухвалою Тиврівського районного суду від 6 листопада 2008 року бездіяльність державного виконавця визнана неправомірною.

За таких підстав суд обґрунтовано дійшов висновку, що державна виконавча служба повинна нести відповідальність перед позивачкою, щодо завдання їй моральної шкоди згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України та на підставі ст. 11 Закону України « Про державну виконавчу службу».

Доводи апеляційної скарги прокурора, щодо відсутності спеціального закону не відповідають положенням ст. 11 Закону України « Про державну виконавчу службу», згідно якого шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень  учасників виконавчого провадження» суди повинні враховувати, що в таких справах відповідачами мають бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні відділи Державного казначейства України.

Суд зазначені вимоги закону виконав, а тому підстав до зміни чи скасування зазначеного рішення немає.

               Керуючись ст.ст.313 - 315 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційні скарги прокурора Ленінського району м. Вінниці та головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області   - відхилити.

            Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня  2010 року залишити без зміни.

            Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

    Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :