Справа №2а-2232/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Петуніна І.В.,
при секретарі Альберті О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Димитров справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прапорщика ІДПС ДАІ м.Павлограда Матвієнко Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача прапорщика ІДПС ДАІ м.Павлограда Матвієнко Андрія Миколайовича про скасування постанови серії АЕ1 №009627 від 07.11.2010р. по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог вказав, що 07.11.2010р. відповідачем прийнято постанову серії АЕ1 №009627 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП. Вважає цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Автономний радіолокаційний вимірювач швидкості «Радіс 2089», яким проводився нагляд за дорожнім рухом в нічний час (19.30), не є засобом фото0 чи відео фіксації, який працює в автоматичному режимі, а тому його показання не відповідають критеріям про належність та допустимість доказів, встановленим ч.ч.3-4 ст.70 КАС України. Крім того, відповідач не зважив, що через нічний час та високу щільність руху транспорту на шосе, радіолокаційний прилад не мав практичної змоги ідентифікувати належність показань швидкості щодо позивача чи іншої особи, так як вищевказаний прилад не має функції нічного бачення та автоматичної фіксації порушень дорожнього руху, адже у нічний час він фіксує швидкість транспорту, який інспектор не бачить оком, тобто цей прилад у нічний час не дозволяє ідентифікувати перевищення швидкості певною особою. Таким чином відповідач прийняв оскаржене рішення на підставі припущення, а не на підставі належним доказів. У зв’язку з вищевказаним просить скасувати вищезазначену постанову відповідача.
До судового засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач до суду не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяви про перенесення слухання справи не надав.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серія АЕ1 № 009627 в справі про адміністративне правопорушення від 07.11.2010р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП до 260 грн. штрафу. Згідно цієї постанови, 07.11.2010р. о 19.25 годин позивач керуючи автомобілем Опель-Астра державний номер НОМЕР_1 на 273 км автодороги Знам’янка-Луганськ-Ізварино де проводилися дорожні роботи та встановлені знаки 1.37, 3.29 та обмежена швидкість 50 км/г, рухався зі швидкістю 75 км/г, чим перевищив швидкість на 25 км/г. Прилад Радіс 2089. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, постановив притягнути позивача до адміністративної відповідальності і накласти стягнення у вигляді штрафу 260 грн. Примірник постанови отримав 07.11.2010р. та стоїть підпис позивача. До постанови додається протокол про адміністративне правопорушення (а.с.7).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АЕ1 № 207604 від 07.11.2010р., 07.11.2010р. о 19.25 годин позивач керуючи автомобілем Опель-Астра державний номер НОМЕР_1 на 273 км автодороги, де проводилися дорожні роботи та встановлені знаки 1.37, 3.29 та обмежена швидкість 50 км/г, рухався зі швидкістю 75 км/г, чим перевищив швидкість на 25 км/г. Швидкість вимірювалася приладом Радіс № 2089, чим порушив вимоги п.12.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. У протоколі по суті порушення позивач у поясненнях вказав, що не згоден. До протоколу додається постанова АЕ1 № 009627 (а.с.8).
Згідно абз.1, 2 п.12.10 Правил дорожнього руху України, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Згідно п.1.37 Розділу 33 Правил дорожнього руху, попереджувальний знак «Дорожні роботи». Ділянка дороги, на якій виконуються роботи. Згідно п.3.29 Розділу 33 Правил дорожнього руху, заборонний знак «Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказів, що прилад Радіс № 2089 має функції фото- і кінозйомки, відеозапису у матеріалах справи відсутні. Також у матеріалах справи відсутні носії з відеозаписом або кінозйомкою та взагалі будь-які докази щодо правомірності дій відповідача.
Згідно ч.4 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з постанови, вона складалася відразу на місці події у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки стоїть підпис позивача на постанові та дата отримання 07.11.2010р. Також з цієї постанови видно, що до неї додається протокол про адміністративне правопорушення. Але у протоколі навпаки, вказано, що постанова є додатком до протоколу, що суперечить ч.4 ст.258 КУпАП та є неправомірним.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім цього, відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.122 КУпАП, стягнення передбачено у вигляді штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.22.5 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», неоподаткований мінімум складає 17 грн. Таким чином, розмір штрафу у грошовому еквіваленті повинен складати суму, яка кратна 17 грн. Враховуючи викладене, сума штрафу у 260 грн. є неправомірною та застосуванню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, докази, які є у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм закону та підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.23, 122, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163, 1712, КАС України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову АЕ1 № 009627 від 07.11.2010р. по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 260 грн.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя