Справа №22-ц-28901/2010р. Головуючий в 1 інстанції Асанов Е.Н.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 10 серпня 2010 року ,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2010р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна – нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м.Саки, вулиця Революції, будинок №31 «в». Позов мотивовано тим, що сторони по справі з вересня 1991р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням суду від 27.03.2008р.; 26.03.2007р. сторонами по справі було придбано спірну будівлю, яка була зареєстрована на ім’я відповідача. Оскільки зазначене майно було набуте подружжям за час шлюбу, позивачка просила суд визнати спірну нежитлову будівлю об’єктом спільної сумісної власності сторін; припинити в цілому право власності на неї відповідача та визнати право власності кожної із сторін по 1\2 частці на спірне майно.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 10 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна - задоволено. Визнано нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м.Саки, вулиця Революції, будинок №31 «в», об’єктом спільної сумісної власності сторін. Припинено в цілому право власності на неї ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності за кожним по 1\2 частці на спірне майно. Стягнено з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність та необгрунтованність, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що він є приватним підприємцем і придбав спірну будівлю для зайняття підприємницькою діяльністю за рішенням сесії Сакської міської ради в порядку малої приватизації. До викупу будівлі ця будівля знаходилась у нього в оренді, використовувалась та використовується під магазин та не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
В засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка ОСОБА_2 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Обговоривши наведені у скарзі доводи, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.303ч.1, 309ч.1пунктів 3,4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді
2
першої інстанції; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позов обґрунтований, оскільки спірна будівля є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи та суперечать діючому законодавству.
Так із матеріалів справи слідує, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з вересня 1991р. по 27.03.2008р. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємць з 30.03.1998р., використовував нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м.Саки, вулиця Революції, будинок №31 «в», як магазин за договором оренди з КП «Сакське Житлово-експлуатаційне обєднання» та за договором купівлі-продажу ця будівля придбана також як магазин та в порядку приватизації, що слідує зі змісту пунктів 1.1, 2.2.2., 5.1.11., 8.1.2., 9.1. Договору купівлі продажу від 26.03.2007р.(а.с.7-10,37, 40).
Статтею 57 Сімейного кодексу України передбачено правові підстави визначення майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка; статтею 61 цього Кодексу визначено об’єкти права спільної сумісної власності.
Відповідно до положень ст.62 СК України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи – підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
З урахуванням наведеного, майно приватного підприємства чи фізичної особи – підприємця також не може бути об’єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка з підстав, передбачених ст.60 СК України, якою обґрунтовувались позовні вимоги та рішення суду.
Рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 10 серпня 2010 року – скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання нежитлової будівлі об’єктом спільної сумісної власності сторін, припинення в цілому права власності ОСОБА_3 та визнати право власності кожної із сторін по 1\2 частці на спірне майно – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
ОСОБА_1