РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року грудня місяця 21 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Новікова Р.В.,

Суддів Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.,

При секретарі Фінайкіній І.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, третя особа – Голубинська сільська рада Бахчисарайського району АР Крим, орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим, про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, визнання недійсною реєстрації прописки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, третя особа – Голубинська сільська рада Бахчисарайського району АР Крим, орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим, про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, визнання недійсною реєстрації прописки. Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Бахчисарайської районної адміністрації № 104-29 від 28.04.1995 р. Фінайкіній І.О. тексту договору найму, наданого ОСОБА_6 вбачається, що 25.11.2003 р. він уклав з відповідачем договір найму житлового приміщення, розташованого за вищевказаною адресою. Проте, він ніколи не укладав зазначеного договору найму, підпис на договорі від імені наймача йому не належить, договір не має реєстраційного номеру в ЖЕУ, відсутні підписи дорослих членів його сім’ї, які постійно проживали з позивачем, він є наймодавцем, а не наймачем свого будинку. Відповідачка ОСОБА_6 ніколи не була членом його сім’ї, позивач лише дозволив їй тимчасово вселитися в будинок разом з його сином, якій вже помер, без права реєстрації (прописки). Участі в утриманні будинку відповідачка не приймала, комунальні платежі не сплачувала.  

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі  апелянтом ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав, ніж наведені судом першої інстанції.

    Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, клопотань про поновлення строку позовної давності позивач не заявляв.  

Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, тому що вони не відповідають обставинам справи, вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, які склалися між сторонами є такими, що тривають, оскільки між сторонами постійно виникали спори, що вбачається з матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи, а також тих обставин, що ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про вселення у спірне житлове приміщення та визнання права користування житловим приміщенням.

Під час розгляду вказаних  позовних вимог ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, визнання недійсною реєстрації прописки.

Зазначені правовідносини сторін не припинялися, тому висновок суду першої інстанції про відмову у позові у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду є необгрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2003 р. між ОСОБА_5 та відповідачкою ОСОБА_6 був укладений безстроково договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка вселилася у спірне житлове приміщення не як член сім’ї наймача чи власника, а за договором найму.

Відповідно до ст. 810 Цивільного кодексу України, за договором найму житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.  

 Згідно зі ст. 821 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається на  строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років.

    Виходячи з наданого суду договору, строк його дії сплинув у 2008 р. Оскільки строк у договорі на вказаний, а за нормами ст. 821 ЦК України у цьому разі договір вважається укладеним на 5 років, тому строк є визначеним. У сенсі ст. 168 Житлового кодексу України, договір найму жилого приміщення укладений на визначений строк може бути продовжено лише за угодою між наймачем та наймодавцем, однак угода про продовження строку дії договору між сторонами не укладалася.

Навпаки, у 2009 р. відповідачка виселилися із спірного приміщення, що підтверджується заявою самої відповідачки ОСОБА_6 (а.с. 62), в якій вона вказує, що сама прийняла рішення відмовитися від вселення у вказане житлове приміщення та самостійно знятися з реєстрації. Вказана обставина також свідчить про те, що після закінчення строку дії договору найму відповідачка не приймала спроби вселитися у спірне домоволодіння, угоди щодо продовження строку договору найму не укладала.

З наданого суду апеляційної інстанції акту вбачається, що відповідачка на теперішній час проживає з цивільним чоловіком ОСОБА_8 у с. Голубінка по вул. Дружби (а.с. 152).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Оскільки  строк дії договору найму закінчився, зобов’язання сторін припинені,  тому ОСОБА_6 не вправі претендувати на жилу площу у спірному приміщені на підставі вказаного договору.

Щодо позовних вимог про визнання недійсної реєстрації прописки, то оскільки в позовній заяві відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Бахчисарайського РВ не зазначений у якості відповідача, тому фактично вимоги до нього не заявлялися та не розглядалися.

Оскільки строк дії договору найму закінчився, а  відповідачка ОСОБА_6 була зареєстрована у спірному приміщенні на підставі тільки  цього договору, тому питання про зняття відповідачки з реєстрації позивач може вирішити  в добровільному порядку звернувшись до відділу  громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Бахчисарайського РВ відповідно до зазначеного рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами  для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення  нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду  обставинам справи.

    На підставі вказаного і керуючись статтями  303, 307, 309, 314, 316          Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати  у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 р. скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, третя особа – Голубинська сільська рада Бахчисарайського району АР Крим, орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим, про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, визнання недійсною реєстрації прописки відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: