Справа № 2-697/10                                                                                                                    

                                                        Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

  ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ  

22  грудня   2010  року                                      м.  Липовець

Липовецький районний суд  Вінницької області

  в складі :  головуючого  судді                   ПОРОХОВОГО  Г.І.  

         за  участю  секретаря               ПОПРОЦЬКОЇ  О.А.

 розглянувши   у  відкритому  судовому  засіданні  в місті  Липовець  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до  Іваньківської  сільської  ради  Липовецького  району  про  визнання  права  власності       в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з  господарськими  будівлям  та  земельний  пай .

                                                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

     Позивачі  звернулись  до суду із  зазначеним  позовом  до відповідача, посилаючись на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1  року  померла  їх  мати - ОСОБА_4.  Після її  смерті  відкрилась  спадщина  та залишилось майно,  яке складається з  житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого  в  АДРЕСА_1  та   земельна  ділянка.  При  житті своїм  заповітом від 25  жовтня  2001  року  заповіла  ОСОБА_1  усе  своє  майно  та  заповітом  від 02 жовтня  2002   року - заповіла  ОСОБА_2   земельну  ділянку згідно  сертифікату.   В  позовній  заяві  позивачі  вказують,  що   спадщину  вони  прийняли звернувшись  до  нотаріальної  контори,   однак  нотаріусом  відмовлено  йому  у  видачі  свідоцтва  про  право  на  спадщину  на  будинок,  оскільки  на  нього  відсутні  правовстановлюючі  документи,  а  у видачі  свідоцтва  про  право  на  спадщину  на  земельну  ділянку -  в  зв’язку  з   тим,  що  при  житті  мати  оформила  замість  сертифікату  державний  акт.    

 В судовому  засіданні  позивачі  позовні  вимоги  підтримали.  Посилаючись  на обставини,  викладені в  позовній  заяві,  суду  пояснили,   що  в  зв’язку  з  відсутністю  правовстановлюючих  документів  на  будинок,    та отриманням  при  життя  матір’ю  державного  акту  на  земельну  ділянку,  вони  не  можуть  отримати  в  нотаріальній  конторі  свідоцтва  про  право  на  спадщину  за заповітом   на  вказане  майно.  

      Представник відповідача в судове  засідання  також не з’явився. Надав суду  заяву, в  якій позов визнав та просив  розглянути  справу  без  його участі.  

У відповідності до ч.2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у  справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.  

Суд задовольняє зазначене клопотання  сторін та розглядає справу без   участі  представника  відповідача на підставі наявних у ній доказів.  

Судом встановлено наступне:

     ІНФОРМАЦІЯ_1  року  в  селі  Іванька  Липовецького  району  померла   ОСОБА_4, про  що   в  Книзі   реєстрації  смертей  Іваньківської  сільської  ради  21  вересня 2009  року  зроблено  запис № 8   та  видано  свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ( а. с. 13)

       За життя,  25  жовтня  2001  року  ОСОБА_4  був складений та посвідчений секретарем виконкому  Іваньківської  сільської ради Липовецького району – заповіт, відповідно до якого  вона  заповідала  все належне їй  на  день  смерті майно, і  на  що  вона  за  законом  матиме  право   своєму  синові  - ОСОБА_1.

     02  жовтня  2002  року   при  житті  ОСОБА_4  склала  ще  один  заповіт, який  посвідчений секретарем  Іваньківської  сільської  ради,  відповідно  до  якого  вона  заповіла   своїй  дочці  ОСОБА_2  сертифікат   серії ВН № 0217879 на  право    на  земельну  частку (пай) у  землі, яка  перебуває у  колективній  власності  КСП «Нива».

В силу ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно  до  ст. 1254 ЦК  України  заповіт, який   було  складено  пізніше  скасовує  попередній  заповіт  повністю  або   в  тій  частині,  в  якій  він  йому  суперечить.

Отже  відповідачі  мають  право  на  спадкування  за  заповітом  -   позивачка ОСОБА_5 -  на  сертифікат  на  право  на  земельну   частку (пай), а позивач  ОСОБА_1 -  на  житловий  будинок  з  надвірними  будівлями  та   на  інше  майно,  яке  належало  спадкодавцю  на  день     смерті.

Однак, згідно з постановами  про відмову у вчиненні  нотаріальної дії від 31  липня  2010  року  та  від   22  вересня 2010  року,  винесеними державним  нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області,  позивачам  відмовлено у видачі на їх ім’я свідоцтв про право на спадщину за заповітом на  житловий будинок  та  на  земельну  ділянку,  які  залишились  після смерті  ОСОБА_4   оскільки  заявником нотаріусу  не було пред’явлено документу, який би  посвідчував право власності  спадкодавця на  житловий  будинок  та   при  житті  спадкодавцем  виготовлено  державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку.

Судом встановлено, що згідно з матеріалами спадкової справи,  позивачка  ОСОБА_2  23  жовтня  2009  року, а  позивач  ОСОБА_1  12  лютого  2010  року,   подали до   Липовецької державної нотаріальної  контори заяву про прийняття спадщини,  що  відкрилась  після  смерті  ОСОБА_4,    що підтверджує,  як того вимагають положення  ст. ст. 1270 та 1272  ЦК України, прийняття позивачами спадщини.    

     До складу спадкового майна входить  житловий будинок  АДРЕСА_1 з   господарськими будівлями,   що   розташований    по  АДРЕСА_1,  що належать покійній     ОСОБА_4  на підставі технічного паспорта  на  садибний  (індивідуальний ) житловий будинок , виданого комунальним підприємством  «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 12  липня   2010 року, а також довідки   Іваньківської сільської ради №02-18/285 від 22.10.2010 року ( а. с.16). Інвентаризаційна вартість житлового будинку та господарських споруд – 40 966 гривень.

На  підставі  сертифікату  ОСОБА_4   30  вересня  2005  року видано   державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку,  розміром  3,2010 га,  що  розташована  на  АДРЕСА_2   серії ЯА № 502498.

          Встановлені судом правовідносини регулюються ст.ст. 1223, 1234, 1268,1269, 1270,  1299  ЦК України.

    Відповідач  позовні  вимоги  визнав.

Відповідно   до   п. 4 ст. 174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності  для того законних підстав, ухвалює рішення про  його  задоволення.

Враховуючи, що  визнання відповідачем позовних вимог  -  не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд  приймає  визнання  відповідачем позову  та виносить рішення про задоволення позову.

      На підставі ст.ст. 1223,  1234, 1245, 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, керуючись  ст.  ст.  174 ч. 4,  209- 210, 212-215 ЦПК України,   суд  

                                                В  И  Р  І  Ш  И  В:

           Позов задовольнити.

Визнати  за  ОСОБА_1   право власності  в порядку  спадкування за заповітом після смерті    матері -  ОСОБА_4, яка настала 19  вересня     2009 року  в  АДРЕСА_1 з  господарськими  будівлями:  житловий  будинок - «А»,  веранди –«а»  загальною  площею 51, 2 кв. м.,  житловою  площею 15,8 кв. м.,    сарай - «Б»;  сарай – «б»;   сарай – «В»;  погріб – «Г»; убиральні – «Д»;  забор № 1;   хвіртка - № 2 , які  розташовані   по АДРЕСА_1

Визнати  за    ОСОБА_2  право  власності  в порядку спадкування за заповітом  після  смерті  матері - ОСОБА_4, яка настала   19  вересня     2009 року  в  селі  Іванька  Липовецького  району  Вінницької  області  на      земельну   ділянку, площею   3.2010 га,   вартістю 37 690,82 гривень,  яка розташована на АДРЕСА_2  згідно  державного  акту  на  право  власності  на  земельну  ділянку  серії  ЯА № 502498,  виданого Липовецької  державною  адміністрацією 30  вересня 2005  року.  

 Цільове призначення (використання ) земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі статті 1299 ЦК України  право власності на зазначене нерухоме  майно підлягає державній реєстрації.

  Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього строку  рішення набирає законної сили, якщо не надійде  апеляційної  скарги на рішення суду.

    СУДДЯ                                                                      Г.І.  ПОРОХОВИЙ