Справа № 22ц-6721/2010 р. Головуючий у I інстанції – Бездідько В.М.
Категорія – цивільна Доповідач - Євстафіїв О.К.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Шарапової О.Л.,
суддів: Євстафіїва О.К., Заболотного В.М.,
при секретарі Штупун О.М.,
за участю позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2010 р. ОСОБА_5 пред’явила позов до ОСОБА_6, в якому, після уточнення позовних вимог, просила зобов’язати останню зрізати дерева, які висаджено з порушенням домобудівних норм на присадибній земельній ділянці садиби АДРЕСА_1 біля спільної межі їхніх земельних ділянок, а саме: одну березу, що росте на відстані 50 см від межі, чотири абрикоси, які ростуть на відстані 80 см, 1 м, 120 см і 130 см від межі, дві груші, що ростуть на відстані 50 см і 1 м від межі, одну яблуню, яка росте на відстані 1 м від межі, одну сливу, яка росте на відстані 50 см від межі і один грецький горіх, що росте на відстані 30 см від межі. ОСОБА_5 також просила зрізати гілля трьох дерев грецьких горіхів, що ростуть на цій же ділянці, яке звисає на дах належного їй будинку, зрізати одну шовковицю та одну сливу, які ростуть на межі її й відповідача присадибних земельних ділянок, та відшкодувати понесені нею судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перелічені вище дерева висаджено з порушенням норм ДБН 79-92 – на відстані менш ніж 3 м від спільної межі їхніх земельних ділянок. Вказані дерева затіняють її земельну ділянку, гілля дерев грецьких горіхів та слив лежить на даху її будинку, а дерево береза схилене на дах належного їй сараю, що створює небезпеку знищення її майна. ОСОБА_6 не бажає добровільно відновити її права.
Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: зобов’язано ОСОБА_6 привести належну їй земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у відповідність до вимог державних будівельних норм України; з останньої на користь ОСОБА_5 стягнуто 54 грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення та ухвалити рішення про зрізання дерев, що є об’єктом спору. При цьому вона посилається на наступне.
У ході розгляду справи відповідач фактично визнала її вимоги і обіцяла усунути допущені нею порушення земельного законодавства. Тож в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини порушення її - позивача прав не підлягають доказуванню.
Вона не просила, щоб суд зрізав перелічені в позовній заяві дерева, а вимагала постановлення рішення про зрізання відповідачем цих дерев та гілля дерев грецьких горіхів, яке звисає на дах її будинку.
Судом постановлене неспроможне до виконання рішення, оскільки в ньому не зазначено, які конкретно дії має вчинити ОСОБА_6 для приведення належної їй присадибної земельної ділянки у відповідність до вимог державних будівельних норм України.
Рішення в частині відмови у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу суперечить ст.ст. 84, 88 ЦПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з такого: перелічені в акті Прилуцької міської ради від 29.07.2010 р. № 12-10/Ф-2182 дерева на земельній ділянці відповідача висаджено без дотримання вимог ДБН України, що є перепоною позивачеві у використанні за призначенням належної їй земельної ділянки, але законом не надано суду повноважень зрізати дерева за рахунок відповідача; виходячи з майнового стану ОСОБА_6 і часу, протягом якого представник ОСОБА_5 брав участь у судовому розгляді справи, розмір відшкодування ОСОБА_5 судових витрат підлягає зменшенню. Ці висновки суду неповністю відповідають нормам матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Так, по справі встановлено наступне.
Позивач є власником садиби АДРЕСА_2, що підтверджується копіями належно зареєстрованих договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.08.2006 р. і державного акту на право власності на присадибну земельну ділянку від 11.12.2009 р. (а.с. 7-9, 10). Власником садиби № 110 по цій же вулиці є ОСОБА_6, що підтверджується копіями належно зареєстрованих свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 26.02.1998 р. та державного акту на право власності на присадибну земельну ділянку від 17.09.1998 р. (а.с. 39, 40).
Копією акту Прилуцької міської ради від 29.07.2010 р. № 12-10/Ф-2182 підтверджується, що на присадибній земельній ділянці відповідача на відстані від 50 см до 1,5 м до межі з присадибною земельною ділянкою позивача ростуть 4 дерева абрикоси, 2 дерева груші, 1 дерево яблуні, 1 дерево шовковиці та 1 дерево берези, що є порушенням ДБН-79-92, згідно з яким відстань від межі сусідньої земельної ділянки до стовбура дерева повинна бути не менше 3 м, і є перепоною у використанні позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням (а.с. 12-13).
У запереченнях на позов ОСОБА_6 зазначає, що вона погоджується зрізати окремі гілки дерев, які затіняють земельну ділянку ОСОБА_5 (а.с. 33-34).
З встановленого випливають наступні висновки.
Посаджені з порушенням домобудівних норм і правил на присадибній земельній ділянці ОСОБА_6 дерева, про які йдеться у акті Прилуцької міської ради, створюють перешкоди ОСОБА_5 у користуванні належною їй присадибною земельною ділянкою; гілля трьох дерев грецьких горіхів, які посаджено на присадибній земельній ділянці ОСОБА_6, звисає на дах належного ОСОБА_5 будинку, створюючи перешкоди останній в обслуговуванні будинку.
Частина 1 ст. 103 ЗК України приписує, що власники земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення тощо). За змістом ст. 105 ЗК України, у випадку проникнення гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власник земельної ділянки, на яку здійснено таке проникнення, вправі вимагати відрізати ці гілки, якщо вони є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як припинення дії, яка порушує право.
Всупереч абз. 2 п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України в оскаржуваному рішенні не вказано, яким способом ОСОБА_6 має привести належну їй земельну ділянку у відповідність до вимог державних будівельних норм України.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом зобов’язання відповідача ліквідувати дерева, вказані в акті комісії Прилуцької міської ради від 29.07.2010 року, які насаджено на належній їй присадибній земельній з порушенням ДБН-79-92, та шляхом зобов’язання відповідача зрізати гілля трьох дерев грецьких горіхів, що посаджено на належній їй присадибній земельній ділянці, яке звисає на дах будинку позивача. Вимоги про зобов’язання ОСОБА_6 ліквідувати ті дерева, що не вказані у названому акті, задоволені бути не можуть, оскільки суду не надано доказів, що шляхом їх насадження порушено права ОСОБА_5
Розмір відшкодування понесених позивачем судових витрат місцевим судом визначено неправильно.
Так, статтею 88 ЦПК України не передбачено можливості зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених стороною, на користь якої ухвалено рішення, виходячи з майнового стану другої сторони.
За пред’явлення позову ОСОБА_5 сплачено 17 грн. 00 коп. судового збору і 37 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а за подання апеляційної скарги – 4 грн. 25 коп. судового збору і 37 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (квитанції на а.с. 1, 2, 54, 55). Також за складання позовної заяви і ведення справи нею сплачено адвокату, який представляв її інтереси у суді І інстанції на підставі ордеру й відповідного договору (їх копії на а.с. 20, 21), 350 грн. 00 коп. (квитанції на а.с. 3, 25). З журналів судових засідань вбачається, що 21.09.2010 р. представник позивача – адвокат ОСОБА_7 брав участь у цьому засіданні 18 хв., а 04.10.2010 р., 14.10.2010 р. і 15.10.2010 р. він брав участь у судових засіданнях загалом 1 год. 23 хв. (а.с. 22, 29, 38, 50). Тож виходячи з норм ст. 88 ЦПК України та ставок судових витрат, встановлених п/п п/п „д”, „з” п. 1 ст. 3 Декрету Кабміну України „Про державне мито”, п/п 6 п. 3 розд. 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, які затверджено постановою Кабміну України від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними змінами й доповненнями), Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, які затверджено постановою Кабміну України від 27.04.2006 р. № 590, з відповідача на користь позивача слід відшкодувати судові витрати у такому розмірі: 8 грн. 50 коп. і 4 грн. 25 коп. на відшкодування судового збору та 74 грн. 00 коп. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, сплачених за подання позовної заяви та апеляційної скарги, і 350 грн. 00 коп. (тобто у повному обсязі) на відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатом, а всього 436 грн. 75 коп.
Отож оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом приведення його у відповідність до вищезазначеного.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 103-105, 109 ЗК України, суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року змінити.
Зобов"язати ОСОБА_6 ліквідувати дерева: одну березу, одну шовковицю, чотири абрикоси, дві груші та одну яблуню, що вказані в акті № 012-10/Ф-2182 комісії Прилуцької міської ради від 29.07.2010 року, які насаджено на належній їй присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов"язати ОСОБА_6 зрізати гілля трьох дерев грецьких горіхів, що насаджено на належній їй присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, які звисають на дах належного ОСОБА_5 буд. АДРЕСА_2.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 436 (чотириста тридцять шість) грн. 75 коп. на відшкодування судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: