№ 2-а- 1107 /10Копія

                    П О С Т А Н О В А

                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                              

    01 листопада   2010 року   Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

                головуючого – судді -         Беркути Л.Г.,

  розглянувши в порядку скороченого  провадження в приміщення Решетилівського районного суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії, як "дитині війни" за період з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2010 року  , -

                    В С Т А Н О В И В :

    12 жовтня 2010 року позивач звернулася  до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Решетилівському районі, у якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати позивачеві  щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача здійснити нарахування цієї допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити їй виплату за період із 01 січня 2006 р. по 01 жовтня   2010р.

Відповідач надав заперечення на позов та просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 07.12.1990р. ., тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке у зазначеному розмірі не виплачується, що суперечить ст..6, 22, 46, 64 Конституції України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2006 рік, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

    Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності   15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  запроваджені не були.

 Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

    Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09.07.2007 не поширюється, тому задоволенню підлягають вимоги позивачки лише за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007.

    Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії за 2008  роки, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав:    

    Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції:

    «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

    Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Виходячи з положень ч.2 ст. 152 Конституції України та зазначеного вище рішення Конституційного Суду України, управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області, починаючи з 22.05.2008 року, тобто з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008, мав діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і нараховувати та здійснювати виплату позивачеві передбаченого цим законом підвищення до пенсії.

    Таким же чином відповідач повинен був діяти і з протягом періоду з 22 травня 2008 по 01 жовтня 2010 року , оскільки  протягом цього періоду зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилися.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок  щодо виплати «Дітям війни» 30% доплати до пенсії  та поклала виконання цього обов’язку  на центральні органи виконавчої влади – Пенсійний  фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили належних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 46  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пенсії, що не отримані  з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Виходячи з того, що предметом оскарження є неправомірність дій відповідача щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії та її виплаті в повному обсязі, ці позовні вимоги нерозривно пов’язані  між собою, а тому немає підстав для обмеження позовних вимог позивача будь яким строком.

Згідно практики Європейського суду з прав людини неспроможність держави виконувати свої зобов’язання не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст..ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.71, ч.3 ст.94, ст..183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -        

                                                       ПОСТАНОВИВ:  

Позов  ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі  Полтавської області щодо перерахунку та виплати  ОСОБА_1   щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському району Полтавської області здійснити  перерахунок пенсії  ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру  встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  по 01 жовтня 2010  року    з врахуванням  раніше проведених виплат.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню .

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.  

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя:                               підпис

З оригіналом:                    вірно

Голова Решетилівського

районного суду :                                   Л.Г.Беркута